48531 Джурин
Перша письмова згадка про Джурин датується 1607 роком, проте село є старшим, про що може свідчити заснування наприкінці XVI століття Джуринської Слобідки. У 80-х роках ХІХ століття тут проживало 1101 мешканців, які були католиками візантійського (973) та латинського (46) обрядів (решта - євреї), а нині чисельність населення складає понад 1100 осіб.
Римо-католики Джурина спочатку належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Бучачі, а із створенням 1904 року систематизованої парафіяльної експозитури у Джуринській Слобідці перейшли до неї. У 1910 році, коли кількість вірян перевищила півтори сотні, завдяки зусиллям місцевого мешканця Михаїла Шушкевича у Джурині було закладено фундамент майбутньої філіальної мурованої святині. 18 серпня 1912 року її наріжний камінь освятив бучацький декан та настоятель о. Станіслав Громницький.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: листопад, 08 | |
| 1908 | - теребовельський декан та настоятель о. Станіслав Коженьовський освятив ще не завершений храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Глещаві на Тернопільшині; |
| 1998 | - костел св. Архангела Михаїла у Кузьмині на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський; |
| Наступна дата: листопад, 09 | |
| 1834 | - інгрес до Львівської архікатедри митрополита-архієпископа Франциска Лушина; |
| 1924 | - вмуровано наріжний камінь костелу cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині; |
| 1996 | - храм Діви Марії Цариці у Кобелевиці на Закарпатті освятив єпископ Антал Майнек; |
| 1997 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Коростишеві на Житомирщині консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 2019 | - у Київській співкатедрі консекрований Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Гуджеротті о. Олександр Язловецький, призначений єпископом-помічником Київсько-Житомирським; |
| 2020 | - у крипті Кам'янець-Подільської катедри поряд з єпископом-ординарієм Яном Ольшанським похоронено єпископа-помічника Яна Нємца; |
Проте збудувати храм тоді не вдалось (через відсутність коштів та І світову війну). Відновив спорудження каплиці наприкінці 20-х чи на початку 30-х років настоятель парафії у Джуринській Слобідці о. Казимир Терлецький, завдяки якому було споруджено стіни храму до висоти вікон. А його наступник о. Франциск Судол завершив це будівництво 1937 року (коштом як парафіян, так і урядових структур). 10 жовтня 1937 року новоспоруджену у стилі модернізованої неоготики каплицю освятив під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії бучацький декан та настоятель парафії Пресвятої Трійці у Бариші о. Ян Дзюбан.
У квітні 1944 року під час радянсько-німецьких військових дій каплиця у Бариші, як і костел у Джуринській Слобідці, зазнала ушкоджень, проте їх було ліквідовано зусиллями місцевих поляків та українців. Перед виїздом поляків до Польщі костельне майно із джуринської каплиці перенесли до храму у Джуринській Слобідці, а звідти воно 1945 року потрапило до Польщі. 1990 року колишній римсько-католицький храм відновив свою діяльність в якості греко-католицької церкви Успіння св. Анни.
Костели і каплиці України