48531 Джурин
Перша письмова згадка про Джурин датується 1607 роком, проте село є старшим, про що може свідчити заснування наприкінці XVI століття Джуринської Слобідки. У 80-х роках ХІХ століття тут проживало 1101 мешканців, які були католиками візантійського (973) та латинського (46) обрядів (решта - євреї), а нині чисельність населення складає понад 1100 осіб.
Римо-католики Джурина спочатку належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Бучачі, а із створенням 1904 року систематизованої парафіяльної експозитури у Джуринській Слобідці перейшли до неї. У 1910 році, коли кількість вірян перевищила півтори сотні, завдяки зусиллям місцевого мешканця Михаїла Шушкевича у Джурині було закладено фундамент майбутньої філіальної мурованої святині. 18 серпня 1912 року її наріжний камінь освятив бучацький декан та настоятель о. Станіслав Громницький.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 05 | |
| 1772 | - освятили новоспоруджену каплицю св. Роха у Підкамені на Львівщині; |
| 1790 | - освячено новозбудований костел Святого Хреста у Новому Милятині на Львівщині; |
| 1992 | - костел св. Анни у Самгородку на Вінничині освятив єпископ Ян Ольшанський; |
| 2011 | - освятили фундамент нового костелу св. отця Піо у Діловому на Закарпатті; |
| 2020 | - у Кракові (Польща) помер колишній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський, похований в санктуарії в Кальварії
Зебжидовській біля Кракова; - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував відновлений костел св. Людовика у Старій Скваряві на Львівщині; - храм св. Архангела Михаїла у Тиврові на Вінничині проголошено санктуарієм Матері Божої Тиврівської і мучеників за віру; |
| Наступна дата: вересень, 06 | |
| 1642 | - освячено костел св. Архангела Михаїла у Львові; |
| 1904 | - майбутній архієпископ о. Болеслав Твардовський за частю архієпископа Йосифа Більчевського освятив наріжний камінь храму у Тернополі; |
| 1922 | - єпископ Болеслав Твардовський освятив відбудований заново костел св. Йоана Хрестителя у Куропатниках на Тернопільщині; |
| 1927 | - вмуровано наріжний камінь під будівництво храму Матері Божої Ченстоховської у Білому Потоці на Тернопільщині; |
| 1992 | - єпископ Ян Ольшанський освятив місце будівництва костелу Матері Божої Доброї Поради у Козятині на Вінничині; |
Проте збудувати храм тоді не вдалось (через відсутність коштів та І світову війну). Відновив спорудження каплиці наприкінці 20-х чи на початку 30-х років настоятель парафії у Джуринській Слобідці о. Казимир Терлецький, завдяки якому було споруджено стіни храму до висоти вікон. А його наступник о. Франциск Судол завершив це будівництво 1937 року (коштом як парафіян, так і урядових структур). 10 жовтня 1937 року новоспоруджену у стилі модернізованої неоготики каплицю освятив під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії бучацький декан та настоятель парафії Пресвятої Трійці у Бариші о. Ян Дзюбан.
У квітні 1944 року під час радянсько-німецьких військових дій каплиця у Бариші, як і костел у Джуринській Слобідці, зазнала ушкоджень, проте їх було ліквідовано зусиллями місцевих поляків та українців. Перед виїздом поляків до Польщі костельне майно із джуринської каплиці перенесли до храму у Джуринській Слобідці, а звідти воно 1945 року потрапило до Польщі. 1990 року колишній римсько-католицький храм відновив свою діяльність в якості греко-католицької церкви Успіння св. Анни.
Костели і каплиці України