КОСІВ - Хом‘яківка. Костел cв. Антонія Падуанського / Різдва Пресвятої Діви Марії (1854). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48511 Косів, Хом'яківка

Відому із XVIIст. Хом'яківку у радянські часи приєднали як хутір до села Косова, який вперше документально згадується 1450 року (є згадка також у 1546 році). У Хом'яківці в 1785р. проживало 403 мешканців, 1921 року - 459, а Косів 1900 року мав 2497 жителів, 1931 року - 2427, нині ж об'єднане село нараховує менше 1200 осіб.

Католики латинського обряду Хом'яківки та Косова належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Чорткові. Саме у Хом'яківці і було споруджено у середині XIXст. храм. Власне, спочатку 1846 року тут збудували каплицю-усипальницю родини місцевих власників Подлевських, а у 1854 році цю каплицю коштом також Подлевських перебудовали на костел, який отримав титул Різдва Пресвятої Діви Марії. Приблизно тоді ж у Хом'яківці було утворено капеланію, яку обслуговували чортківські домініканці.

Від 1862 року у схематизмах Львівської архідієцезії храм у Хом'яківці подається під титулом св. Антонія Падуанського, а від 1888 року місцева капеланія згадується там вже як самостійна парафія чисельністю 3800 вірян з охопленням десяти населених пунктів під опікою адміністратора (від 1879 року, пізніше - настоятеля) о. Йосифа Копери. У 1891 році відбулась консекрація хом'яківського костелу.

Завдяки зусиллям призначеного 1893 року настоятеля о. Леонарда Мочаровського екстер'єр та інтер'єр святині у Хом'яківці разом із дзвіницею реставрували та суттєво збільшили оснащення храму. Вже цього ж, 1893 року архієпископ Северин Моравський надав костелу відпуст на день cв. Антонія Падуанського. У 1910 році, коли тут розпочав служіння настоятель о. Йосиф Харра (аж до своєї смерті 1934 року), парафія мала майже 5300 вірних та каплиці у Бичківцях, Білобожниці, Семаківцях і Скородинцях, проте вже через два роки Бичківці виокремились в якості експозитури, 'прихопивши' зі собою Скородинці.

Під час І світової війни костел у Хом'яківці не постраждав, лише московітські військові частково знищили дзвіницю та деякі господарські споруди. 1922 року було відновлено парафіяльний будинок, а у 1925 році - храм. 1930 року о. Харра власним коштом відновив дзвіницю та частково господарські споруди. Від 1934 року парафію адміністрував о. Казимир Флейшхакер, завдяки якому у 1937-1939рр. замінили стару вежу більш високою новою (за проектом інженера Кузмінського із Чорткова) та здійснили ремонт всієї святині. Наприкінці 30-х років парафію покинула Білобожниця (разом із Семаківцями), проте з'явилась каплиця у Білому Потоці. Костел мав відновлений 1894 року головний вівтар середини XIXст. із образом св. Антонія Падуанського 1923 року та дерев'яними скульптурками ангелів, а також два бічні вівтарі 1895 року Господа Ісуса з образом Пресвятого Серця Ісуса 1903 року і Матері Божої з іконою Матері Божої Святого Розарію 1903 року, відновлений 1921 року орган 1908 року, інше досить багате оснащення.

У 1945 році частина парафіян-поляків разом із вікарієм та частиною костельного майна виїхала із Хом'яківки, Косова та інших навколишніх сіл до Польщі, проте о. Флейшхакер залишився. 1950 року у відібраному парафіяльному будинку облаштували школу та перевезли із рідодубівського храму Успіння Пресвятої Діви Марії, який мав стати зерносховищем, костельний інвентар. Наступного року святиню частково відремонтували. У 1953 році плебанія стала лікарнею. 1954 року храм було відремонтовано, а під час урочистостей з нагоди його столітнього ювілею - освячено 17 жовтня.

Після смерті о. Флейшхакера (1961 року) костел у Хом'яківці радянська влада зачинила та використовула як колгоспний склад. Повернули його вірянам 1991 року. 1992 року частково відремонтований храм освятив єпископ Маркіян Трофим'як.

Місцевих вірних та святиню у Косові-Хом'яківці обслуговують дієцезіальні священники парафії cвв. Апп. Петра і Павла у Білобожниці.