RYDODUBY. Kościół p.w. Wniebowzięcia (Uspinnya) Najświętszej Maryi Panny (1923 - 1931). Tarnopolski obw., Czortkowski r-n

48577 Ридодуби,
+380 (3552) 513-08

Ридодуби документально відомі із 1600 року. 1785 року тут проживало 396 мешканців, 1870 року - 842, 1880 року - 947, 1910 року - 1267, 1931 року - 1196, нині село нараховує менше шести сотень осіб.

Католики латинського обряду Ридодуб, як і решти сусідніх сіл, спочатку належали до до парафії св. Станіслава єп. мч. у Чорткові, а після заснування 1854 року у Хом'яківці парафіяльної експозитури перейшли до неї. В середині ХІХ століття їх було понад три сотні, наприкінці цього століття - понад півтисячі, а перед І світовою війною - понад шість сотень. Ще тоді вони намагались спорудити власну святиню, проте їх наміри до війни не вдалось реалізувати.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: czerwiec, 22
1755	- архієпископ Миколай Вижицький урочисто впровадив чудотворний образ Матері Божої з Дитятком з каплиці до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Кохавині на Львівщині;
1777	- на Вавелі у Кракові (Польша) народився майбутній Львівський архієпископ Андрій Анквіч;
1828	- архієпископ Андрій Анквіч консекрував костел Святого Хреста у Новому Милятині на Львівщині;
1834	- єпископа Франциска Лушина призначено архієпископом-митрополитом Львівським;
1901	- консекровано новозбудований костел св. Йосифа, Обручника Пресвятої Діви Марії у Поникві на Львівщині;
1999	- наріжний камінь під храм Пресвятого Серця Господа Ісуса у Костополі на Рівненщині освятив Святіший Отець Йоан Павло ІІ у Замості (Польща);
2002	- у Кам’янці-Подільському висвячений на священника майбутній єпископ Павло Гончарук, ординарій Харківсько-Запорізький;
2019	- єпископ Броніслав Бернацький освятив центральний вівтар каплиці св. Йоана Хрестителя у Первомайську на Миколаївщині;
Następna data: czerwiec, 23
1828	- вступив в урядування Луцько-Житомирською дієцезією єпископ-ординарій Михайло Пивницький;
1883	- новозбудований храм Успіння Пресвятої Діви Марії в Лисці на Івано-Франківщині консекрував архієпископ Львівський вірменського обряду Ісаак Ісакович;
1898	- освячено новозбудовану каплицю у Зубреці на Тернопільщині;
1912	- каплицю у Старому Скалаті на Тернопільщині освятив єпископ Владислав Бандурський;
1956	- у Корначівці Хмельницької області народився майбутній єпископ Станіслав Широкорадюк, ординарій Харківсько-Запорізький та Одесько-Сімферопольський;
1984	- висвячений на єпископа у Кракові (Польща) кардиналом Франциском Махарським майбутній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський;
1990	- у Бісковичах на Львівщині освятили костел Різдва св. Йоана Хрестителя після ремонту; - освячено повернений костел Різдва Матері Божої у Чукві на Львівщині;
2006	- єпископ Леон Дубравський консекрував новозбудований та облаштований костел Пресвятого Серця Господа Ісуса у Шаргороді-Розкоші на Вінничині;
2013	- єпископ Броніслав Бернацький освятив каплицю св. Йоана Хрестителя у Первомайську на Миколаївщині;
2014	- архієпископ Мечислав Мокшицький в парафії Всіх Святих у Новому Яричеві на Львівщині освятив пам’ятник Йоану Павлу ІІ;

Ще 1911 року місцевий власник Антоній Завадський-Охоцький організував в Ридодубах комітет будівництва каплиці, пообіцявши під її спорудження земельну ділянку, каміння, пісок та гроші. 1913 року його обрали головою цього комітету, а також було накопичено достатньо будматеріалів та коштів. Але до будівництва храму не дійшло, бо голова комітету, прагнучи отримати якийсь унікальний проект святині, так і не зміг обрати жодний. 1917 року зібране каміння австрійські війська використали на ремонт дороги, вапно розібрали місцеві мешканці, а пісок повернув собі його колишній власник.

І лише після Ісв. війни спорудження власної каплиці у Ридодубах знову стало актуальним. 1922 року постав новий комітет її будівництва, який отримав і необхідну для цього земельну ділянку, і будівельні матеріали. Зокрема, Пінчаковська подарувала каміння, а вже згаданий Антоній Завадський-Охоцький та Анна Боровська пожервували гроші. 15 серпня 1923 року настоятель парафії о. Йосиф Хара освятив наріжний камінь під будівництво філіального храму. Через три дні владна інституція у Львові затвердила його проект авторства чортківського архітектора Теодора Втужецького, який пізніше спроектував також храм у Білому Потоці. Будував святиню інженер Топольський.

Спорудження храму у Ридодубах тривало, в основному, до 1931 року, коли 15 серпня його було освячено. Проте будівництво та оснащення святині продовжувалось ще до 1934 року. У 1937 році Ридодуби увійшли до новоствореної парафії cвв. Апп. Петра і Павла у Білобожниці. На той час храм мав два бічні дерев'яні вівтарі приблизно 1930 року виготовлення з образами Матері Божої і Пресвятого Серця Ісуса, інше спорядження, а також муровану дзвіницю.

У 1945 році о. Яків Мацишин переїхав із Білобожниці до Ридодуб, а до 1946 року частину парафіян-поляків вивезли до Польщі. Майже рік у 1950-1951рр. ридодубівська каплиця була не чинною. Після смерті о. Казимира Флейшхакера у 1961 році богослужіння у ній до 1963 року відправляли душпастирі із парафії Пресвятої Трійці у Борщові, а пізніше віряни самі збирались на молитву. 1979 року радянська влада святиню зачинила, використовували її як фільмотеку.

Через десять років, 23 грудня 1989 року майбутній єпископ о. Маркіян Трофим'як освятив повернену каплицю як костел під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії. У 1993 році його було відремонтовано. Збереглись два колишніх бічних вівтарі, одни з них (Матері Божої) нині є тут головним, а інший міститься у цвинтарній каплиці Воскресіння Господнього в Тернополі.