|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
48513 Скородинці
Перша документальна згадка про поселення - 5 березня 1464 року, а від 1568 року воно відоме як Сковродинці. 1870 року тут проживало 912 мешканців, 1880 року - 1002, 1900 року - 1325, 1921 - 1404, а нині - село має понад шість сотень осіб.
Спочатку римо-католики Скородинців належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Чорткові, але після заснування у Хом'яківці у 1854 році парафіяльної експозитури перейшли до неї. Тоді їх було близько 230 осіб. Послуговувались вони місцевою старою греко-католицькою церквою, і навіть долучились до фінансування спорудження нової, проте внаслідок непорозумінь із її парохом їм довелось збудувати свою святиню.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: październik, 12 | |
| 1612 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Жидачеві на Львівщині консекрував Баковський єпископ В. Любенецький; |
| 1752 | - черговий костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Перевалах на Волині консекрував єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Адам Ораньський; |
| 1908 | - освячено наріжний камінь костелу у Скородинцях на Тернопільщині; |
| 1930 | - костел у Заболотті на Волині освятив єпископ Адольф Шельонжек; - новозбудований та оснащений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у (Війткевичах (нині - Камяне) освятив єпископ Стефан Вальчикевич; |
| 1996 | - єпископ Райнхард Леттманн з Мюнстера (Німеччина) за участю єпископів Маркіяна Трофим’яка, Станіслава Падевського та Станіслава Широкорадюка консекрував перенесений костел св. Анни у Ковелі на Волині; |
| Następna data: październik, 13 | |
| 1738 | - у Варшаві помер колишній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Станіслав Гозій; |
| 1765 | - о. Ігнатія Оссолінського, майбутнього ординарія Київського, висвятив на єпископа у львівському францисканському костелі Святого Хреста архієпископ Вацлав Сераковський; |
| 1782 | - архієпископ Фердинанд Кіцький консекрував відремонтований костел св. Марії Магдалини в Кукільниках на Івано-Франківщині; |
| 1895 | - освячено новоспоруджений костел Пресвятого Серця Господа Ісуса в Тамановичах на Львівщині; |
| 1929 | - архієпископ Болеслав Твардовський вмурував наріжний камінь в пресбітерій храму Христа Царя в Івано-Франківську; |
| 1991 | - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь під спорудження костелу Пресвятого Серця Ісуса Христа
у Стратіївці на Вінничині; - єпископ Ян Пурвінський коронував скульптурку Фатімської Матері Божої в Довбиші на Житомирщині; |
| 1997 | - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської; |
| 2001 | - костел Божого Милосердя у Сутисках на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| 2005 | - єпископ Леон Дубравський консекрував новоспоруджений костел Матері Божої Фатімської у Городищі на Хмельниччині; - єпископ Броніслав Бернацький освятив каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив та вмурував наріжний камінь храму Матері Божої Фатімської у Зимній Воді під Львовом; |
Наріжний камінь під будівництво мурованого храму в Скородинцях освятили 12 жовтня 1908 року, цього ж року було вимуровано стіни аж по вікна. 27 вересня 1910 року відбулось освячення хреста, який мав увінчати вежу храму. 1911 року у цьому костелі вже святкували перший відпуст, хоча його будівництво та оснащення ще не були завершені. І лише у червні 1912 року новоспоруджений неоготичний костел освятив архієпископ Йосиф Більчевський.
Цього ж, 1912 року віряни Скородинців, кількість яких перевищила півтисячі, перейшли до парафіяльної експозитури у Бичківцях, яка 1925 року стала самостійною парафією Матері Божої Страждальної. 1929 року збудували муровану дзвіницю на три дзвони.E 30-х роках минулого століття римо-католиків у Скородинцях було приблизно стільки ж, скільки нині усіх мешканців, проте після ІІ світової війни вірян-поляків радянська влада переселила до Польщі, а костел стала використовувати як колгоспний склад. Із часом святиня перетворилась на руїну.
У 2010-2012 роках колишній римсько-католицький храм у Скородинцях відремонтували греко-католики села та освятили його як церкву Успіння Богородиці (їхній храм 1946 року перейшов до православних, які користуються ним донині).
Strona główna