 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
48210 Гримайлiв
Грима(й)лів згадується у документах у 1464 і 1497 роках, а також 1591 і 1595 року. Був приватним містечком, яке 1720 року отримало магдебурзьке право. На початку 80-х років ХІХст. тут проживало близько 4000 мешканців, у тому числі 1160 греко- і 556 римо-католиків, 1921 року - 2746, причому українців і поляків було вже майже порівно (по шість сотень), нині ж - менше 1900 осіб. 1956 року Гримайлів став селищем міського типу, а в 1940-1958 роках був райцентром. Належав до Гусятинського району, а від 2020 року - до Чортківського.
В одній із веж замку Гримайлова, спорудженому наприкінці XVI - на початку XVII століть, була каплиця Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, яку спочатку обслуговував місцевий душпастир. Потім вона належала до парафії у Скалаті, а пізніше - до парафії у Глібові. Замок нищили нападники, але його відбудовували. Остання реставрація відбулась 1803 року (каплицю перебудували на господарські приміщення, а її вівтар перенесли до костелу у Качанівці). Остаточно руїни замку разом із вежею, в якій була каплиця, розібрали 1840 року.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 18 | |
| 1856 | - о. Вікентій Ліпський номінований єпископом-помічником Тираспольським; |
| 1911 | - освятили новозбудований костел Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині; |
| 1928 | - освячено каплицю у Велесневі на Тернопільщині; |
| 1932 | - в парафії Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Новій Гуті (поблизу Монастириськ) на Тернопільщині народився майбутній єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький Станіслав Падевський; |
| 1938 | - освячено храм Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині; |
| 1991 | - єпископ Ян Ольшанський реконсекрував костел св. Архангела Михаїла у Качанівці на Тернопільщині; |
| 2004 | - після тривалого ремонту повторно освятили храм Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині; |
| 2010 | - єпископ Леон Дубравський заклав та освятив наріжний камінь костелу Воздвиження Хреста Господнього в Іллінцях на Вінничині; |
| 2019 | - призначено єпископом-помічником Київсько-Житомирської дієцезії о. Олександра Язловецького; |
| Наступна дата: вересень, 19 | |
| 1998 | - архієпископ Мар'ян Яворський консекрував костел бл. Якова Стрепи у Старому Скалаті на Тернопільщині після завершення внутрішніх робіт; |
| 1999 | - архієпископ Мар'ян Яворський освятив місце під будову костелу Воздвиження Хреста Господнього у Бродах на Львівщині; |
| 2015 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі Зіслання Святого Духа у Червонограді на Львівщині освятив вівтар та ікону св. Йоана Павла ІІ, а також передав храму його мощі; |
| 2020 | - єпископ Едвард Кава на місці зруйнованого радянською владою костелу св. Миколая у Лановичах на Львівщині освятив меморіал; |
| 2021 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив новоспоруджену дзвіницю з трьома дзвонами костелу Воздвиження Святого Хреста у Буданові на Тернопільщині ; |
Парафію до Гримайлова переніс із Глібова гримайлівський власник Адам Сенявський та додатково фундував її 30 січня 1716 року. До спорудження костелу замкова каплиця ще кілька десятиліть була парафіяльною святинею, а першим настоятелем став о. Йосиф Закжевський. 1740 року архієпископ Миколай Вижицький під час візитації парафії зазначив, що попри зобов'язання фундатора костел так і не було збудовано. Мурований храм постав, в основному, у 1752-1754 роках завдяки коштам чергового власника містечка Августа Чарторийського та зусиллям (і коштам) настоятеля о. Матея Пашкевича, проте якісь будівельні роботи продовжувались і далі.
У першій чверті XVIIIст. костел в Гримайлові було відновлено та додатково оснащено. 17 травня 1827 року його консекрував архієпископ Андрій Анквич. Храм тоді мав сім вівтарів - головний із образами Пресвятої Трійці і Матері Божої Ченстоховської та бічні Святої Родини, св. Еразма, Матері Божої Непорочної, св. Яна Непомуцького, св. Антонія і Христа Розіп'ятого. До кінця століття святиня кілька раз незначно ремонтувалась.
У 1904-1905 роках завдяки зусиллям настоятеля Олександра Валенти та коштам чергових місцевих власників Пінінських і парафіян костел у Гримайлові було розширено. 24 вересня 1905 року розбудований храм реконсекрував архієпископ Йосиф Більчевський. 1911 року інтер'єр святині розписав львівський художник Юліан Кручковський. Під час І світової війни костел зазнав певних пошкоджень, які у другій половині 20-х років ліквідував настоятель (від 1925 року) о. Ян Кручкевич.
У 30-х роках відновили інтер'єр храму у Гримайлові, а також було здійснено інші реставраційні роботи. До кінця 30-х років і далі парафію чисельністю майже шість з половиною тисяч вірних у десяти населених пунктах продовжував обслуговувати настоятель о. Кручкевич. До неї у різні часи належали філіальні святині у Вікні, Глібові, Зарубинцях , Кокошинцях, Остап'єму і Пізнанці, а також цвинтарна у Гримайлові. Костел мав шість вівтарів - головний Пресвятої Трійці та бічні Матері Божої Святого Розарію, Ісусового Серця, св. Йосифа, св. Антонія і св. Терези, а також муровану дзвіницю із трьома дзвонами.
У 1945 році о. Кручкевич виїхав до Польщі разом із частиною костельного майна та парафіян-поляків. Зачинений храм у Гримайлові радянська влада використовувала як колгоспне зерносховище, а потім його було повністю зруйновано наприкінці 70-х - на початку 80-х років. 12 жовтня 2014 року на місці колишньої римсько-католицької святині відкрили капличку Матері Божої.
