 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
48210 Гримайлiв
Грима(й)лів згадується у документах у 1464 і 1497 роках, а також 1591 і 1595 року. Був приватним містечком, яке 1720 року отримало магдебурзьке право. На початку 80-х років ХІХст. тут проживало близько 4000 мешканців, у тому числі 1160 греко- і 556 римо-католиків, 1921 року - 2746, причому українців і поляків було вже майже порівно (по шість сотень), нині ж - менше 1900 осіб. 1956 року Гримайлів став селищем міського типу, а в 1940-1958 роках був райцентром. Належав до Гусятинського району, а від 2020 року - до Чортківського.
В одній із веж замку Гримайлова, спорудженому наприкінці XVI - на початку XVII століть, була каплиця Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, яку спочатку обслуговував місцевий душпастир. Потім вона належала до парафії у Скалаті, а пізніше - до парафії у Глібові. Замок нищили нападники, але його відбудовували. Остання реставрація відбулась 1803 року (каплицю перебудували на господарські приміщення, а її вівтар перенесли до костелу у Качанівці). Остаточно руїни замку разом із вежею, в якій була каплиця, розібрали 1840 року.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: grudzień, 09 | |
| 1923 | - перенесений з Липовця дерев'яний костелик у Вацевичах (від 1945р. - Залужани) освятив під титулом Благовіщення Пресвятої Діви Марії єпископ Кароль Фішер; |
| 1933 | - у Зінновіці в Німеччині помер колишній єпископ-ординарій Тираспольський Йосиф Кесслер, похований в Орнбау; |
| 1995 | - о. Антал Майнек призначений єпископом-помічником Апостольської адміністратури Закарпаття; |
| Następna data: grudzień, 10 | |
| 1769 | - у Варшаві з рук єпископа Антоніна Пжедвоєвського отримав священичі свячення митрополит-архієпископ Львівський Каетан Кіцький; |
| 2000 | - архієпископ Мар'ян Яворський освятив відремонтований орган в костелі Христа Царя в Івано-Франківську; |
| 2016 | - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Гуджеротті урочисто освятив новоспоруджену каплицю св. Йосифа Ремісника в Улянівці на Житомирщині; |
| 2017 | - єпископ Антал Майнек освятив земельну ділянку та фундамент під храм храм св. Кінги в Берегові-Ардові на Закарпатті; |
| 2019 | - о. Микола Лучок, номінований єпископом-помічником Мукачівським, висвячений на єпископа у катедрі в Мукачеві Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Ґуджеротті; |
Парафію до Гримайлова переніс із Глібова гримайлівський власник Адам Сенявський та додатково фундував її 30 січня 1716 року. До спорудження костелу замкова каплиця ще кілька десятиліть була парафіяльною святинею, а першим настоятелем став о. Йосиф Закжевський. 1740 року архієпископ Миколай Вижицький під час візитації парафії зазначив, що попри зобов'язання фундатора костел так і не було збудовано. Мурований храм постав, в основному, у 1752-1754 роках завдяки коштам чергового власника містечка Августа Чарторийського та зусиллям (і коштам) настоятеля о. Матея Пашкевича, проте якісь будівельні роботи продовжувались і далі.
У першій чверті XVIIIст. костел в Гримайлові було відновлено та додатково оснащено. 17 травня 1827 року його консекрував архієпископ Андрій Анквич. Храм тоді мав сім вівтарів - головний із образами Пресвятої Трійці і Матері Божої Ченстоховської та бічні Святої Родини, св. Еразма, Матері Божої Непорочної, св. Яна Непомуцького, св. Антонія і Христа Розіп'ятого. До кінця століття святиня кілька раз незначно ремонтувалась.
У 1904-1905 роках завдяки зусиллям настоятеля Олександра Валенти та коштам чергових місцевих власників Пінінських і парафіян костел у Гримайлові було розширено. 24 вересня 1905 року розбудований храм реконсекрував архієпископ Йосиф Більчевський. 1911 року інтер'єр святині розписав львівський художник Юліан Кручковський. Під час І світової війни костел зазнав певних пошкоджень, які у другій половині 20-х років ліквідував настоятель (від 1925 року) о. Ян Кручкевич.
У 30-х роках відновили інтер'єр храму у Гримайлові, а також було здійснено інші реставраційні роботи. До кінця 30-х років і далі парафію чисельністю майже шість з половиною тисяч вірних у десяти населених пунктах продовжував обслуговувати настоятель о. Кручкевич. До неї у різні часи належали філіальні святині у Вікні, Глібові, Зарубинцях, Кокошинцях, Остап'єму і Пізнанці, а також цвинтарна у Гримайлові. Костел мав шість вівтарів - головний Пресвятої Трійці та бічні Матері Божої Святого Розарію, Ісусового Серця, св. Йосифа, св. Антонія і св. Терези, а також муровану дзвіницю із трьома дзвонами.
У 1945 році о. Кручкевич виїхав до Польщі разом із частиною костельного майна та парафіян-поляків. Зачинений храм у Гримайлові радянська влада використовувала як колгоспне зерносховище, а потім його було повністю зруйновано наприкінці 70-х - на початку 80-х років. 12 жовтня 2014 року на місці колишньої римсько-католицької святині відкрили капличку Матері Божої.
