 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
48265 Яблунів
Перша писемна згадка про Яблунів датується 1391 роком, потім поселення згадується у документах 1414, 1440, 1443 та 1470 роками. У 1553 році воно отримало магдебурзьке право. 1880 року тут проживало дві тисячі мешканців, у тому числі три сотні римо-католиків, нині ж - приблизно 1900 мешканців. Село входило до Гусятинського району, а від 2020 року - до Чортківського.
Католики латинського обряду села належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Копичинцях. Від 1880 року у Яблунові існувала приватна каплиця, в якій здійснювали богослужіння один раз на місяць, а від 1885 року - ще й каплиця в осередку сестер-служниць. У 1900-1901 роках за чисельності вірян близько шести сотень осіб у Яблуневі завдяки ініціативі Станіслава Волошина коштом місцевої власниці Флорентини Ценської та парафіян було споруджено мурований філіальний костел, який освятили 19 листопада 1901 року.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: січень, 14 | |
| 1722 | - єпископ Станіслав Гозій став ординарієм у Кам'янці-Подільському; |
| 1729 | - в Чарноцині на теренах Гнєзненської архідієцезії (Польща) народився майбутній єпископ Луцький Фелікс Турський; |
| 1850 | - інгрес до Львівськї катедри архієпископа-митрополита Львівського Лукаша Баранецького; |
| 1919 | - у Гутищі Бродському (парафія Пониква) Тернопільського воєводстсва народився майбутній єпископ Ян Ольшанський, ординарій Кам'янець-Подільський; |
| Наступна дата: січень, 15 | |
| 1812 | - архієпископ-митрополит Львівський Каетан Кіцький помер в резиденції в Оброшиному, де його і поховали; |
| 1842 | - ординарій Кам'янець-Подільський єпископ Франциск Мацкевич помер, похований у крипті місцевої катедри; |
| 1885 | - колишній ординарій Луцько-Житомирський єпископ Каспер Боровський помер у Плоцьку (Польща), похоронений у місцевій катедрі; |
| 2016 | - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив каплицю Божого Милосердя у новоспорудженій будівлі монастиря у Маріуполі на Донеччині; |
У 1904 році у Яблунові створили парафіяльну експозитуру, фінансово-майнове забезпечення якої фундувала вже згадана Флорентина Ценська. А самостійна парафія постала у період з 29 грудня 1923 року, коли її заснувала церковна влада, по 24 квітня 1929 року, коли це рішення було підтверджене владою світською. У міжвоєнний період святиню оточили парканом (1931р.), а 1935 року придбали три дзвони для дерев'яної дзвіниці. Храм мав неоготичні дерев'яні вівтарі (головний початку ХХ століття св. Єлизавети та два бічних 30-х років), а також інше досить значне оснащення. Наприкінці 30-х років Яблунів разом із сусіднім Сухоставом нараховував вже понад 12 сотень вірних, якими від 1913 року опікувався адміністратор о. Андрій Оберц.
Після ІІ світової війни парафіяни-поляки разом із о. Франциском Вшещевичем вивезли до Польщі частину костельного майна, а інша залишилась у місцевій церкві, цвинтарній каплиці, спорудженій 1908 року, та в приватних осіб. Костел радянська влада спочатку використовувала як зерносховище, а з 1975 року - в якості котельні. 1992 року храм було повернено вірним, а згодом відремонтовано. До Яблунова 'повернулась' з Польщі копія ікони св. Єлизавети з головного вівтаря. Збереглись також скульптура Матері Божої Непорочної перед костелом та цвинтарна капличка, проте мурований парафіяльний будинок та дзвіниця були знищені.
Яблунів обслуговують (як і колись) дієцезіальні священники з парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Копичинцях.
