|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
48260 Копичинці,
вул. Шевченка, 17,
+380 (3557) 424-80
Вперше письмово Копичинці згадуються у І половині XIV століття, а з ІІ половини відомі як Копачин чи Копичин. У 1564 році отримали магдебурзьке право та статус міста, який пізніше втратили. Містом стали знову у 1939 році і навіть із січня 1940 року по 1962 рік були центром району, але потім увйшли до Чортківського району, 1965 року - до Гусятинського, а 2020 року повернулись до Чортківського. Проживає тут понад 6700 мешканців.
У 1443 році, 16 серпня тут коштом місцевого власника Яна Копичинського та його матері засновано парафію та споруджено перший дерев'яний костел під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії, свв. Катерини, Симона, Юди Тадея, Станіслава єп., Войтеха, Климентія мч., Миколая і Леонарда. У XVI-XVIІ століттях храм кілька разів відбудовували після знищень, а з 1666 року на його місці стояв лише Хрест. У ІІ половині XVIIст. душпастирство у Копичинцях здійснював священник із Буданова.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: червень, 12 | |
| 1791 | - на завершення будівництва нового костелу до нього із старого храму перенесли чудотворний образ Розіп'ятого Ісуса в Новому Милятині на Львівщині; |
| 1846 | - в поселенні німецьких колоністів Fürstenthal на Буковині, яке нині називається Воєводяса і належить Румунії, народився майбутній єпископ-помічник Львівський Йосиф Вебер; |
| 1859 | - урочисто освятили костел Воздвиження Хреста Господнього у Полтаві; |
| 2015 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відремонтований із середини парафіяльний дім при храмі св. Антонія у Лосячі на Тернопільщині; |
| Наступна дата: червень, 13 | |
| 1797 | - у Лепелі (нині - Вітебська область Білорусі) народився майбутній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Антоній Фіалковський; |
| 1919 | - освячено під титулом св. Антонія Падуанського новозбудований костел у Львові-Білогорщі; |
| 1926 | - освячено наріжний камінь каплиці св. Терези у Дитятині на Івано-Франківщині; |
| 1933 | - освячено новозбудовану каплицю св. Антонія у Чернилівці на Тернопільщині; |
| 1992 | - єпископ Рафал Керницький освятив у Гвіздці на Івано-Франківщині повернутий вірянам костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії під титулом св. Антонія; |
| 1993 | - Апостольський нунцій в Україні та Апостольский адміністратор Закарпаття архієпископ Антоніо Франко консекрував новоспоруджений костел cв. Антонія Падуанського в Анталовцях на Закарпатті; |
| 1995 | - костел св. Антонія Падуанського у Львові проголошено санктуарієм св. Антонія Падуанського; |
| 2008 | - кардинал Мар'ян Яворський освятив дах та вежу храму св. Антонія у Лосячі на Тернопільщині; |
| 2012 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив ікону св. Антонія Падуанського у головному вівтарі храму св. Антонія у Лосячі на Тернопільщині; |
| 2015 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив скульптуру Матері Божої Цариці Миру в костелі св. Антонія Падуанського у Косові-Хом'яківці на Тернопільщині; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії та св. Антонія Падуанського у Великих Мостах на Львівщині; |
| 2019 | - костел cв. Антонія у Кримку на Тернопільщині консекрував єпископ Віталій Кривицький; |
| 2020 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив та вмурував наріжний камінь майбутнього костелу cв. Антонія Падуанського в Олеську на Львівщині; |
| 2021 | - єпископ Радослав Змітрович освятив статую Марії Фатімської біля храму св. Йосифа у Слобідці-Красилівській на Хмельниччині; |
| 2023 | - єпископ Леон Дубравський за участю єпископа Радослава Змітровича проголосив храм св. Станіслава єп. мч. у
Городку на Хмельниччині санктуарієм cв. Антонія Падуанського; - єпископ Віталій Скомаровський освятив на фасаді колишнього костелу Різдва Пресвятої Діви Марії і cв. Антонія Падуанського у Рівному пам'ятну таблицю останньому його душпастирю о. Кашубі; |
У 1699-1705 роках було збудовано коштом Симона Баворовського новий дерев'яний костел, настоятелем якого став о. Томаш Пацішевський. Храм станом на 1718 рік мав чотири дерев'яні вівтарі, зокрема бічні - Матері Божої Снеіжної, св. Антонія та Бичування Господа Ісуса, а також три дзвони. 1725 року зявився п'ятий бічний вівтар. 1740 року занотовано існування головного вівтаря Успіння Пресвятої Діви Марії та двох бічних св. Каетана і св. Розалії. Проте 1763 року ця святиня вже вважалась зруйнованою.
Сучасний мурований храм у Копичинцях став фундацією від 1762 троку власника частини Копичинців Людвика Каліновського. Будівництво його розпочалось 15 квітня 1763 року на земельній ділянці, яка була спільною власністю Каліновських та Баворовських, проте після спорудження стін зупинилось через припинення фінансування. Після судових процесів у 80-х - 90-х роках фінансування будівництва продовжилось, а завершили спорудження святині 1803 року. І тільки через два роки у ній розпочали богослужіння. Проте навіть 1816 року оснащення костелу залишалось недостатнім, зокрема, вівтарі просто намалювали на стінах. Але згодом ця ситуація змінилась на краще, тому 1824 року храм було консекровано (під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії). Цього ж року коштом о. Миколая Баворовського постала мурована дзвіниця з трьома дзвонами. У 1824-1830рр. також було збудовано парафіяльний будинок.
Але оздоблення та дооснащення святині продовжувалось ще довго. 1847 року за рахунок Адама Баворовського виготовили та встановили головний вівтар, 1856 року - коштом парафіян костел отримав два бічні вівтарі св. Антонія та св. Ігнатія Лойоли, у 1858-1862 рока - ще два вівтарі Христа Розіп'ятого та Матері Божої, а потім - вівтар Матері Божої Лурдської. У 1900, 1910 та 1925 роках відбулися ремонтні роботи у храмі. Парафія мала філіальні каплиці в Яблунові, Коцюбинцях та Нижбірку, які на початку ХХ століття стали святинями самостійних парафій. Наприкінці міжвоєнного періоду залишились лише філіальна каплиця у Теклівці і каплиця-усипальниця Баворовських в Копичинцях. Тоді парафію, що охоплювала також кілька сусідніх сіл, чисельністю понад п'ять тисяч вірян обслуговував (від 1929 року) настоятель о. Станіслав Теренович.
У вересні-жовтні 1945 року о. Теренович разом із вікарієм о. Казимиром Сухецьким та частиною парафіян виїхав до Польщі, забравши найцінніше костельне майно. Зачинений храм спочатку використовували як зерносховище, а потім в якості цеху з виробництва соку та вина. Повернули святиню 30 квітня 1990 року. 1 листопада 1991 року костел освятив архієпископ Мар'ян Яворський. Протягом 1991-1994 років тривало відновлення святині. Парафію обслуговують дієцезіальні священники.
У вересні-жовтні 1945 року о. Теренович разом із вікарієм о. Казимиром Сухецьким та частиною парафіян виїхав до Польщі, забравши найцінніше костельне майно. Зачинений храм спочатку використовували як зерносховище, а потім в якості цеху з виробництва соку та вина. Повернули святиню 30 квітня 1990 року. 1 листопада 1990 року частково впорядкований костел освятив тодішній єпископ Мар'ян Яворський. Протягом 1991-1994 років тривало подальше відновлення святині. 2007 року кардинал Яворський освятив також образ Успіння Діви Марії, створений уродженкою Хоросткова Терезою Бучинською за фотознімками передвоєнної ікони.
В костелі збереглись головний вівтар 1847 року, а також два бічні 1856 року і ще два бічні 60-х років ХІХ століття, проте більшість багатого костельного оснащення втрачена. Не збереглись також дзвіниця і дзвони. Парафію обслуговують дієцезіальні священники.
Головна сторінка