|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
48253 Личківці
Перша писемна згадка про село датується 1431 роком, у документах згадується теж 7 травня 1470 року, а також у 1469, 1475, 1482 і 1485 роках. 1522 року Личківці отримали міські права, проте втратили їх 1781 року. 1880 року тут проживало понад 1700 мешканців, у тому числі 1200 римо-католиків. Нині у селі живе понад 2200 осіб. Належало до Гусятинського району, а тепер - до Чортківського.
Костел (ймовірно, дерев'яний) у Личківцях, який згадується 1615 року, вже 1623 року вважався знищеним, проте у 1641 році зазначений як відновлений. Але ненадовго, бо вже через кілька років його знову не стало. 1712 року завдяки фундації місцевого власника Андрія Кавецького, яку пізніше було доповнено іншими жертводавцями, у Личківцях постала місія оо.-єзуїтів. Принаймні, у 1718-1725 роках їх храм вже мав титул Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, проте ще був дерев'яним і проіснував аж до 1774 року.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: листопад, 09 | |
| 1834 | - інгрес до Львівської архікатедри митрополита-архієпископа Франциска Лушина; |
| 1924 | - вмуровано наріжний камінь костелу cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині; |
| 1996 | - храм Діви Марії Цариці у Кобелевиці на Закарпатті освятив єпископ Антал Майнек; |
| 1997 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Коростишеві на Житомирщині консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 2019 | - у Київській співкатедрі консекрований Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Гуджеротті о. Олександр Язловецький, призначений єпископом-помічником Київсько-Житомирським; |
| 2020 | - у крипті Кам'янець-Подільської катедри поряд з єпископом-ординарієм Яном Ольшанським похоронено єпископа-помічника Яна Нємца; |
| Наступна дата: листопад, 10 | |
| 1717 | - храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха; |
| 1850 | - Фердинанд Кан, номінований ординарієм Тираспольським, висвячений на єпископа в Санкт-Петербурзі Могильовським архієпископом Казимиром Дмоховським; |
| 1900 | - єпископ Болеслав Клопотовський консекрував головний вівтар костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Городківці на Вінничині; |
| 2002 | - новозбудований храм Пресвятого Серця Господа Ісуса в Аристівці на Вінничині консекрував єпископ Броніслав Бернацький; |
Наступний, мурований із використанням будматеріалів із розібраного місцевого замку костел спорудили, в основному, у 1726-1729 роках, проте будівельні роботи тривали ще, принаймні, до 1732 року, а внутрішнє оздоблення та оснащення святині продовжувалось ще одне десятиліття. Після ліквідації ордену єзуїтів 1774 року храм з п'ятьма вівтарями та дзвіницею на три дзвони перейняло дієцезіальне духовенство, але у 1825-1842 роках єзуїти знову опікувались парафією. Відомо, що 1824 року святиня потребувала суттєвого ремонту, частково проведеного у наступні роки. 9 червня 1838 року костел консекрував архієпископ Франциск Піштек.
Наприкінці ХІХ - на початку ХХ століть понад чотири тисячі вірян у Личківцях та ще п'яти сусідніх селах, у тому числі Городниці та Постолівці, обслуговував настоятель о. Йосиф Мушинський, а пізніше - адміністратор о. Ян Деренговський (правда, тоді чисельність парафії зменшилась до 2800 вірних, бо її покинули Городниця та Постолівка). Храм та парафільний будинок зазнали пошкоджень під час І світової війни, проте потім були відновлені. Від 1932 року близько 2300 парафіян перебували під опікою настоятеля о. Едуарда Щербовського, а парафія отримала філіальний костел у Самолусківцях.
У серпні 1945 року парафіяни-поляки та їх душпастир о. Михайло Суята разом із частиною костельного майна виїхали до Польщі, а святиню радянська влада зачинила та згодом використовувала спочатку як зерносховище, а пізніше - в якості складського приміщення місцевого колгоспу. З кінця 90-х років колишній римсько-католицький храм пустує, все більше і більше перетворюється на руїну та навряд чи переживе свій трьохстолітній ювілей.
Головна сторінка