48255 Нижбірок
Вже у 1480 році Нижбірок, який спочатку називався Нижній Бір, вважався містом, документально згадується також 1564 року, коли отримав назву Новий Нижбірок, та у 1615 і 1642 роках. Аж до 1773 року Новий Нижбірок належав кам'янець-подільським єзуїтам у Личківцях. У 1966 році Новий Нижбірок перейменували на Нижбірок та приєднали до нього село Шляхотчина, засноване на його південних землях учасниками польського повстання 1830-1831 років, що сховались тут від царських репресій. Село входило до Гусятинського району, а тепер - до Чортківського, і проживає у ньому понад тринадцять сотень мешкаців.
Римо-католики села належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Копичинцях. 1886 року у Новому Нижбірку за чисельності вірян понад чотири сотні осіб завдяки зусиллям Якова Пшибиловича, управителя маєтку місцевих власників Баворовських, було збудовано мурований філіальний костел.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: серпень, 12 | |
| 1777 | - єпископ Криспін Цешковський у Більшівцях на Івано-Франківщині освятив храм Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією ззовні та 7 його вівтарів; |
| 1862 | - в Лує (Острогівка) Самарської губернії Росії народився майбутній єпископ-ординарій Тираспольський Йосиф Кесслер; |
| 1995 | - у головному вівтарі костелу св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині урочисто встановлено чудотворний образ Матері Божої Ченстоховської XVIII століття; |
| Наступна дата: серпень, 13 | |
| 2002 | - кардинал Мар'ян Яворський освятив розпис костелу св. Антонія у Лосячі на Тернопільщині; |
| 2016 | - архієпископ Мечислав Мокшицький у співслужінні єпископів Віталія Скомаровського, Леона Дубравського, Станіслава Широкорадюка, Яна Собіло та Мар'яна Бучека освятив скульптуру Матері Божої Непорочної на площі перед будинком харківських єпископів; |
Вже від 1890 року католиками латинського обряду села опікувався експонований кооператор копичинської парафії, який стало проживав у Новому Нижбірку, хоча парафіяльна експозитура, що охопила кілька сусідніх сіл, вперше згадується лише 1907 року. Під час візитації 1924 року храм перебував у 'доброму стані', але зауважено, що його дах потребує ремонту, а костельна територія - огородження. І вже наступного року тут постала самостійна парафія, яку від 1910 року та до 1937 року обслуговував адміністратор о. Ян Шубарга (його замінив адміністратор о. Євгеній Рихва). Наприкінці міжвоєнного періоду кількість парафіян майже досягла півтори тисячі.
В жовтні 1945 року о. Рихва разом із більшістю вірян-поляків та частиною костельного майна виїхав до Польщі. Храм використовували в якості зерносховища. Нині він перебуває у частково зруйнованому стані, хоча завдяки старості села Івану Мушці костел було дещо впорядковано.
Костели і каплиці України