RASZTOWCE. Dawny kościół p.w. Matki Bożej Królowej Polskiej (1911 - 1913). Tarnopolski obw., Czortkowski r-n

48235 Раштівці

Приєднаний до Раштівців хутір Стінка, згадується у документах із середини XIII століття як давньоукраїнське поселення із оборонними укріпленнями, а саме село відоме письмово із 1564 року. 1880 року тут проживало 968 мешканців, у тому числі 603 греко- і 294 римо-католиків, нині ж - майже вісім сотень осіб. Раштівці входили до Гусятинського району, а від 2020 року - до Чортківського.

Місцеві католики латинського обряду села спочатку належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Товстому. Під час візитації 1903 року архієпископ Львівський Йосиф Більчевський пообіцяв їм кошти на будівництво храму, якщо вони нададуть для цього земельну ділянку. 1904 року її було виділено на пагорбі між Раштівцями та сусідніми тоді Дубківцями, які нині є теж частиною села.

На початку 1906 року було підготовлено кошторис спорудження костелу у Раштівцях, проте цього ж року виділену земельну ділянку визнали непридатною для будівництва, а від 1907 року за відсутності настоятеля у Товстому підготовчі роботи взагалі припинились. І відновились лише з призначенням у 1910 році нового настоятеля - о. Едварда Пасічного. Завдяки його зусиллям місцева влада подарувала Церкві земельну ділянку під святиню, 27 серпня 1911 року було підписано угоду із будівничим Йосифом Шарингерем із Сеняви на спорудження костелу у закопанському стилі, а наступного дня вже розпочали закладку фундаменту. Початкові кошти на будівництво храму отримали від продажу лісу, що належав гміні, та пожертв самих вірян.

Спорудження костелу у Раштівцях за частково зміненим типовим проектом 1903 року львівського архітектора Тадеуша Обмінського на 200 осіб йшло дуже швидко, але ще швидше закінчились назбирані кошти. Тому довелось просити про обіцяне фінансування святині Львівську курію, проте її дотацій виявилось недостатньо, і члени будівельного комітету вирушили у подорож, щоб через пожертви назбирати необхідні для завершення спорудження храму кошти. 15 червня 1913 року ще недобудований костел освятив під час візитації єпископ-помічник Львівський Владислав Бандурський.

Під час І світової війни святиня у Раштівцях зазнала суттєвих пошкоджень. Її відновлення, яке тривало кілька років, розпочали вже 1919 року. Впродовж першої половини 20-х років докладались зусилля щодо належного оснащення храму, будівництва парафіяльного будинку (завершили наприкінці 1925 року) та заснування в селі самостійної парафії, що і відбулось теж 1925 року. Але ненадовго, бо наступного року її ліквідували внаслідок непорозумінь, що виникли як із її фінансово-майновим забезпеченням, так із приналежністю до неї кількох сіл. І наступне десятиліття святиню в Раштівцях та місцевих вірян обслуговували душпастирі із парафії Матері Божої Цариці Кармелю в Городниці.

Відновлену парафію у Раштівцях, що охоплювала ще два сусідні села та нараховувала понад півтисячі вірних, обслуговували адміністратори оо. Матеуш Франків (від 1934 року) та Ян Лещинський (від 1935 року). Завдяки їх зусиллям костел було частково відновлено та розбудовано споруджену 1930 року дзвіницю. Храм мав головний дерев'яний вівтар з образом Матері Божої Ченстоховської та тимчасовий бічний, дзвіниця містила три дзвони. О. Лещинський 11 жовтня 1944 року виїхав із села до Хоросткова, а 28 вересня 1945 року - до Польщі, забравши зі собою частину костельного майна. Від 1949 року і, схоже, досі колишній костел використовується в якості складського приміщення.