48217 Вікно
Перша писемна згадка про Вікно датується 1464 роком (до 1241 року тут було давньоукраїнське поселення, яке знищили татаро-монголи). У 80-х роках ХІХ століття у селі проживало 1676 мешканців (1084 греко- і 592 римо-католиків), 1939 року - близько 2400 (більшість становили українці), нині - понад 1300 осіб. Село входило до Гусятинського району, а від 2020 року є частиною Чортківського.
Католики латинського обряду села належали до парафії Пресвятої Трійці у Гримайлові. Їх чисельність поступово збільшувалась: в середині ХІХ століття становила понад півтисячі, наприкінці - майже сім сотень, перед І світовою війною - майже дев'ять сотень, а 1924 року, коли виник задум будівництва у Вікні власної мурованої каплиці, сягнула тисячі вірних.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: październik, 12 | |
| 1612 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Жидачеві на Львівщині консекрував Баковський єпископ В. Любенецький; |
| 1752 | - черговий костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Перевалах на Волині консекрував єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Адам Ораньський; |
| 1908 | - освячено наріжний камінь костелу у Скородинцях на Тернопільщині; |
| 1930 | - костел у Заболотті на Волині освятив єпископ Адольф Шельонжек; - новозбудований та оснащений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у (Війткевичах (нині - Камяне) освятив єпископ Стефан Вальчикевич; |
| 1996 | - єпископ Райнхард Леттманн з Мюнстера (Німеччина) за участю єпископів Маркіяна Трофим’яка, Станіслава Падевського та Станіслава Широкорадюка консекрував перенесений костел св. Анни у Ковелі на Волині; |
| Następna data: październik, 13 | |
| 1738 | - у Варшаві помер колишній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Станіслав Гозій; |
| 1765 | - о. Ігнатія Оссолінського, майбутнього ординарія Київського, висвятив на єпископа у львівському францисканському костелі Святого Хреста архієпископ Вацлав Сераковський; |
| 1782 | - архієпископ Фердинанд Кіцький консекрував відремонтований костел св. Марії Магдалини в Кукільниках на Івано-Франківщині; |
| 1895 | - освячено новоспоруджений костел Пресвятого Серця Господа Ісуса в Тамановичах на Львівщині; |
| 1929 | - архієпископ Болеслав Твардовський вмурував наріжний камінь в пресбітерій храму Христа Царя в Івано-Франківську; |
| 1991 | - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь під спорудження костелу Пресвятого Серця Ісуса Христа
у Стратіївці на Вінничині; - єпископ Ян Пурвінський коронував скульптурку Фатімської Матері Божої в Довбиші на Житомирщині; |
| 1997 | - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської; |
| 2001 | - костел Божого Милосердя у Сутисках на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| 2005 | - єпископ Леон Дубравський консекрував новоспоруджений костел Матері Божої Фатімської у Городищі на Хмельниччині; - єпископ Броніслав Бернацький освятив каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив та вмурував наріжний камінь храму Матері Божої Фатімської у Зимній Воді під Львовом; |
Земельну ділянку під її спорудження подарував власник села Олександр Федорович, родина якого володіла Вікном від середини ХІХ століття. У 1930 році, під час візитації парафії фундамент майбутнього храму освятив єпископ-помічник Львівський Франциск Лісовський. Проте через брак коштів будівництво каплиці просувалось дуже повільно. Станом на 1935 рік вдалось тільки звести її стіни, причому на висоту лише трьох метрів.
На жаль, відсутня інформація про те, чи завершили спорудження каплиці у Вікні. Відомо лише, що 1980 року колишній римсько-католицький храм було знищено радянською владою. У 2006 році греко-католики села на місці, де раніше була каплиця, розпочали будівництво своєї церкви (можливо, з використанням старого фундаменту). 12 вересня 2012 року її було освячено на честь Успіння Пресвятої Богородиці.
Kościoły i kaplice Ukrainy