|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
47663 Росохуватець
Вперше письмово Росохуватець (Росоховатець) згадується 1559 роком як село Росище, тоді тут проживало лише півсотні мешканців, а розвиток поселення розпочався з кінця XVIIст., після завершення татарських нападів. 1880 року село мало 862 мешканців, з них 384 були римо-католиками, а перед початком ІІсв. війни - 1357 осіб (переважно - поляків). Після війни більшість поляків виїхала до Польщі, а звідти заселили українців. Нині тут живе близько 320 селян. Росохуватець входив до Козівського району, а від 2020 року - до Тернопільського.
Місцеві католики латинського обряду спочатку належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Настасові. 1851 року у Росохуватці постав філіальний костел св. Войтеха внаслідок перебудови фільваркового господарського будинку, і цього ж року у селі було утворено парафіяльну експозитуру, до якої увійшли ще чотири сусідніх села. А 11 вересня 1853 року Святіший Отець Пій ІХ надав храму відпуст у дні св. Михаїла і св. Войтеха.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: серпень, 12 | |
| 1777 | - єпископ Криспін Цешковський у Більшівцях на Івано-Франківщині освятив храм Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією ззовні та 7 його вівтарів; |
| 1862 | - в Лує (Острогівка) Самарської губернії Росії народився майбутній єпископ-ординарій Тираспольський Йосиф Кесслер; |
| 1995 | - у головному вівтарі костелу св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині урочисто встановлено чудотворний образ Матері Божої Ченстоховської XVIII століття; |
| Наступна дата: серпень, 13 | |
| 2002 | - кардинал Мар'ян Яворський освятив розпис костелу св. Антонія у Лосячі на Тернопільщині; |
| 2016 | - архієпископ Мечислав Мокшицький у співслужінні єпископів Віталія Скомаровського, Леона Дубравського, Станіслава Широкорадюка, Яна Собіло та Мар'яна Бучека освятив скульптуру Матері Божої Непорочної на площі перед будинком харківських єпископів; |
У 1858 році святиня мала, зокрема, три вівтарі та три дзвони на дзвіниці, а після ремонту була консекрована 1890 року (двома роками раніше ескпозитуру піднесли до рангу самостійної парафії). 1892 року костел отримав орган, виготовлений у Львові, а 1897 року збудували парафіяльний будинок. Під час Ісв. війни храм зазнав незначних ушкоджень та втратив дзвони, проте його відновлення та закупівля дзвонів відбулись лише 1929 року. У 1932 році старі бічні вівтарі замінили новими. Від 1933 року парафію, яка нараховувала близько 2400 вірян, охоплювала ще п'ять сіл та у різні часи мала каплиці у Беневі, Маловодах, Семиківцях і Раковці, обслуговував адміністратор о. Євгеній Пулторак.
Після ІІсв. війни костелом спочатку послуговувались греко-католики, а потім радянська влада його зачинила та використовувала як складське приміщення. 1990 року колишній римсько-католицький храм отримали знову греко-католики, які після належного ремонту освятили його як церкву Успіння Пресвятої Богородиці. Усі три вівтарі та ще деяке костельне оснащення були перенесені до храму св. Йосифа в Полупанівці.
До речі, поруч будується нова церква, і не відомо, чи після її спорудження буде збережено колишній костел.
Головна сторінка