КРЕМЕНЕЦЬ. Цвинтарна каплиця без титулу {Мочульських} (193?). Тернопільська обл., Кременецький р-н

47002 Кременець,
вул. Олени Пчілки

Достеменною першою писемною згадкою про Кременець вважається 1227 рік, згадується також у 1241, 1254 і 1366 роках. Магдебурзьке право отримав 1438 року. На початку 60-х років XIXст. у місті проживало понад 12600 мешканців, на початку 80-х років - близько 11 тисяч, 1931 року - 19877, у тому числі 8428 українців і 3108 поляків, нині - понад двадцять тисяч осіб. Після 1795 року Кременець був центром повіту, із радянських часів є райцентром.

На початку 90-х років XIX століття Туницький і Базиліанський цвинтарі в Кременці, де хоронили також і римо-католиків, повністю перейшли до православних, тому на схилах гори Воловиця з ініціативи Антонія Пулмацека було засновано римсько-католицьке кладовище. На той час царська влада вже давно відібрала у вірян перший парафіяльний мурований костел Успіння Пресвятої Діви Марії францисканців, а також єзуїтський і реформатський храми, проте католики латинського обряду вже збудували та оснастили другий парафіяльний мурований костел св. Станіслава єп. мч..

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: жовтень, 05
1856	- костел св. Валентина у Раковці на Львівщині консекрував архієпископ Лукаш Баранецький;
1990	- Апостольський делегат в СРСР та Росії архієпископ Франческо Коласуонно освятив земельну ділянку під будівництво костелу у Довбиші на Житомирщині;
2008	- кардинал Мар'ян Яворський консекрував новозбудований храм Матері Божої Святого Розарію в Косові на Івано-Франківщині;
2013	- архієпископ Станіслав Будзік (Польща) за участі єпископів Мар'яна Бучека, Яна Собіло, Леона Дубравського, Станіслава Широкорадюка та Степана Менька (УГКЦ) консекрував костел Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі;
2015	- єпископ Мар'ян Бучек в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Бердянську на Запоріжжі освятив меморіальну таблицю, присвячену консекрації храму;
2017	- тимчасову каплицю cвв. Апп. Петра і Павла у Сокільниках під Львовом освятив архієпископ Мечислав Мокшицький;
2019	- єпископ Віталій Скомаровський на території колишнього кладовища освятив земельну ділянку під будівництво храму у Горохові на Волині; - єпископ Леон Малий впровадив реліквії св. Йоана Павла ІІ до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині;
2023	- завершений костел св. Фаустини у Міцівцях на Хмельниччині консекрував єпископ Леон Дубравський;
Наступна дата: жовтень, 06
1822	- висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький;
1929	- освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині;
2001	- отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович;
2007	- новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського;
2010	- єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії;
2013	- архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому архієпископу Зигмунту Фелінському; - в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека;

За інформацією схематизмів Луцько-Житомирської та Луцької дієцезій в період із початку 30-х років XIX століття по кінець 30-х років XX століття кременецька парафія не мала цвинтарних каплиць ні на старих кладовищах, ні на новому. Але у 30-х роках минулого століття на новому цвинтарі постала мурована каплиця родини Мочульських. Її збудував Петро Мочульський, директор місцевої Учительської семінарії та радник відомого Кременецького ліцею, доля якого склалась трагічно. Його разом із групою викладачів Кременецького ліцею 28 липня 1941 року розстріляли німці біля підніжжя Хрестової гори. Причому, нікого з родини Мочульських у цій каплиці так і не було поховано.

Джерело фотознімка: **Євгена Василишина**

В радянські часи колишня цвинтарна каплиця перебувала у занедбаному стані, проте пізніше її, як і все кладовище, вдалося відновити завдяки зусиллям місцевих римо-католиків та волонтерів із Польщі. Зокрема, в день Всіх Святих тут регулярно відбуваються богослужіння. Навпроти каплиці у виїмці пагорба розташована так звана «кременецька стіна плачу» — меморіал із викарбуваними іменами розстріляної інтелігенції міста, серед яких є й ім'я Петра Мочульського.