|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
47002 Кременець,
вул. Ліцейна
Достеменною першою писемною згадкою про Кременець вважається 1227 рік, згадується також у 1241, 1254 і 1366 роках. Магдебурзьке право отримав 1438 року. На початку 60-х років XIXст. у місті проживало понад 12600 мешканців, на початку 80-х років - близько 11 тисяч, 1931 року - 19877, у тому числі 8428 українців і 3108 поляків, нині - понад двадцять тисяч осіб. Після 1795 року Кременець був центром повіту, із радянських часів є райцентром.
В перших роках XVIIIст. кременецький староста Януш Вишневецький разом із своїм братом Міхалом фундував у Кременці місію львівських єзуїтів, віддавши ченцям занедбану греко-католицьку муровану церкву Святого Духа на місцевому ринку, яку ченці освятили під титулом св. Франциска Ксаверія. А оселились вони спочатку в переробленій на монастир дворовій будівлі у сусідньому селі Білокриниця. 1711 року Януш додатково пожертвував єзуїтам маєток Княже на кременецькому передмісті Туники вартістю понад 50 тисяч злотих та села Великі й Малі Вікнини.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 05 | |
| 1856 | - костел св. Валентина у Раковці на Львівщині консекрував архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1990 | - Апостольський делегат в СРСР та Росії архієпископ Франческо Коласуонно освятив земельну ділянку під будівництво костелу у Довбиші на Житомирщині; |
| 2008 | - кардинал Мар'ян Яворський консекрував новозбудований храм Матері Божої Святого Розарію в Косові на Івано-Франківщині; |
| 2013 | - архієпископ Станіслав Будзік (Польща) за участі єпископів Мар'яна Бучека, Яна Собіло, Леона Дубравського, Станіслава Широкорадюка та Степана Менька (УГКЦ) консекрував костел Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
| 2015 | - єпископ Мар'ян Бучек в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Бердянську на Запоріжжі освятив меморіальну таблицю, присвячену консекрації храму; |
| 2017 | - тимчасову каплицю cвв. Апп. Петра і Павла у Сокільниках під Львовом освятив архієпископ Мечислав Мокшицький; |
| 2019 | - єпископ Віталій Скомаровський на території колишнього кладовища освятив земельну ділянку під будівництво храму у Горохові на Волині; - єпископ Леон Малий впровадив реліквії св. Йоана Павла ІІ до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| 2023 | - завершений костел св. Фаустини у Міцівцях на Хмельниччині консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| Наступна дата: жовтень, 06 | |
| 1822 | - висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1929 | - освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині; |
| 2001 | - отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович; |
| 2007 | - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського; |
| 2010 | - єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії; |
| 2013 | - архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому
архієпископу Зигмунту Фелінському; - в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека; |
У 1712 році кременецькій місії єзуїтів надали статус резиденції, підпорядкувавши її спочатку луцьким ченцям, а близько 1715 року - острозьким. У 1731 році Януш і Міхал Вишневецькі пожертвували ченцям 80 тисяч злотих на будівництво мурованого комплексу споруд колегіуму та великого тринавового костелу, спорудження яких у стилі пізнього бароко розпочав цього ж року о.-єзуїт Павел Ґіжицький. Ймовірноо, проект храму, на відміну від корпусів колегії, належить придворному архітектору Санґушків Павлу Фонтані, а о. Гіжицький лише його доробив. Після завершення будівельних робіт 1743 року та оздоблення і оснащення храм під титулом Святого Духа, свв. Ігнатія Лойоли та Станіслава Костки консекрував 5 червня 1746 року єпископ Луцький Франциск Кобельський.
Єзуїтський костел у Кременці отримав два ряди бічних каплиць вздовж нави, оздоблену поліхромією захристію та скарбницю, а також дев'ять дерев'яних вівтарів, головний з яких містив образ св. Ігнатія. Перед входом був парапет із п'яти поєднаних між собою кам'яних постаментів, завершених скульптурами святих. Упродовж 1760-1762 років перед фасадом храму постала тераса з високохудожньою балюстрадою з 32-х колон із тесового каменю та металевих решіток між ними. У 1768р. в центрі тераси встановили статую Діви Марії.
У 1773 році Святіший Отець Климент XIV під політичним тиском провідних католицьких монархів Європи розпустив товариство Ісуса. Після ліквідації кременецького колегіуму єзуїтів його корпуси віддали світській школі та іншим закладам, а костел мав стати осередком ще однієї парафії у місті, проте ним продовжували послуговуватись вчителі та учні навчальних закладів, у тому числі і відкритого ліцею. Разом із римсько-католицьким священником храм обслуговував також греко-католицький після того, як після 1795 року московіти відібрали його церкву на Туниках. 7 лютого 1833 року єпископ Луцько-Житомирський Михайло Півницький після ліквідації 20 серпня 1832 року царською владою францисканського монастиря (з передачею парафіяльного храму Успіння Пресвятої Діви Марії православним) віддав колишній єзуїтський костел парафії, проте весь комплекс єзуїтських споруд придбали православні, щоб розмістити тут свою семінарію. 9 березня 1835 року католикам довелось покинути костел та перенести богослужіння в невелику каплицю, облаштовану у звичайному будинку. Останки похованих у криптах святині людей православні позносили в один із відсіків підземелля та замурували.
Колишній єзуїтський костел у Кременці повернули римо-католикам 1920 року. В схематизмах Луцько-Житомирської дієцезії 1921 року він згадується під титулом св. Станіслава Костки, 1923 року - св. Ігнатія Лойоли, а від 1929 року - свв. Ігнатія Лойоли і Станіслава Костки. Ректорами святині, що належала відновленому ліцею, почергово служили дієцезіальні священники оо. Станіслав Дітріх, Андрій Коберський, Ян Шафранський (1925-1933рр.), Ян Свідерський та Казимир Лєнчевський. Після ІІсв. війни радянська влада облаштувала у храмі спортзал, а з падінням комуністичного режиму його віддали православним. Нині під титулом Преображення Господнього належить Православній Церкві України.
В Кременці є також нинішній парафіяльний костел св. Станіслава єп. мч., колишні храми францисканський (вже згаданий) та реформатський, цвинтарна каплиця.
Головна сторінка