|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
47003 Кременець,
вул. Дубенська
Достеменною першою писемною згадкою про Кременець вважається 1227 рік, згадується також у 1241, 1254 і 1366 роках. Магдебурзьке право отримав 1438 року. На початку 60-х років XIXст. у місті проживало понад 12600 мешканців, на початку 80-х років - близько 11 тисяч, 1931 року - 19877, у тому числі 8428 українців і 3108 поляків, нині - понад двадцять тисяч осіб. Після 1795 року Кременець був центром повіту, із радянських часів є райцентром.
Реформати осіли в Кременці в дерев'яних будівлях 1744 року (тоді у місті вже існували костели парафіяльний францисканський Успіння Пресвятої Діви Марії та єзуїтський (Святого Духа,) свв. Ігнатія Лойоли і Станіслава Костки). Проте невдовзі реформатський осідок знищила випадкова пожежа, і лише близько 1750 року Станіслав Потоцький, воєвода київський (1744-1756рр.) і познанський (від 1756 року), а також власник численних маєтностей в Україні, разом із другою дружиною Геленою Замойською фундував у місті спорудження їхнього мурованого костельно-монастирського комплексу.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 05 | |
| 1856 | - костел св. Валентина у Раковці на Львівщині консекрував архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1990 | - Апостольський делегат в СРСР та Росії архієпископ Франческо Коласуонно освятив земельну ділянку під будівництво костелу у Довбиші на Житомирщині; |
| 2008 | - кардинал Мар'ян Яворський консекрував новозбудований храм Матері Божої Святого Розарію в Косові на Івано-Франківщині; |
| 2013 | - архієпископ Станіслав Будзік (Польща) за участі єпископів Мар'яна Бучека, Яна Собіло, Леона Дубравського, Станіслава Широкорадюка та Степана Менька (УГКЦ) консекрував костел Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
| 2015 | - єпископ Мар'ян Бучек в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Бердянську на Запоріжжі освятив меморіальну таблицю, присвячену консекрації храму; |
| 2017 | - тимчасову каплицю cвв. Апп. Петра і Павла у Сокільниках під Львовом освятив архієпископ Мечислав Мокшицький; |
| 2019 | - єпископ Віталій Скомаровський на території колишнього кладовища освятив земельну ділянку під будівництво храму у Горохові на Волині; - єпископ Леон Малий впровадив реліквії св. Йоана Павла ІІ до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| 2023 | - завершений костел св. Фаустини у Міцівцях на Хмельниччині консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| Наступна дата: жовтень, 06 | |
| 1822 | - висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1929 | - освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині; |
| 2001 | - отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович; |
| 2007 | - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського; |
| 2010 | - єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії; |
| 2013 | - архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому
архієпископу Зигмунту Фелінському; - в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека; |
Костел та монастир реформатів у Кременці, спроектовані в характерному для них скромному бароковому стилі архітектором Джованні Колумбані, швейцарцем італійського походження, збудували досить швидко - лише протягом одного десятиліття. Поширена з радянських часів версія про Терезу Вишневецьку (з Лещинських) як засновницю та архітектора Антоніо Кастеллі, що роками кочувала з одного туристичного путівника до іншого та нині домінує в мережі, є помилковою. Колумбані був також автором проекту костельно-монастирського комплексу цього ж ордену у сусідніх (Великих) Дедеркалах. Окрім того, саме він спроектував крипту в костелі св. Антонія у Збаражі для померлого 1760 року і похованого там 1761 року фундатора, серце якого було поміщене в урну та перевезене все-таки до кременецького костелу реформатів.
Мурований реформатський костел у Кременці разом із трьома монастирськими крилами утворив закритий двір для ченців. Був освячений під титулом св. Петра Алькантрійського, культ якого поширювали реформати. Проте вже 1807 року ченці були змушені переїхати до монастиря у вже згаданих Дедеркалах, а їхній костельно-монастирський комплекс отримали позбавлені свого осередку греко-католицькі оо.-василіани. Але 1839 року звідси виселили і їх (у зв'язку із ліквідацією в Росії Греко-Католицької Церкви), а колишні реформатські будівлі віддали православним, які з часом (ймовірно, аж у 60-х роках XIXст.) утворили тут Богоявленський чоловічий монастир. На початку XXст. вони збудували велику триярусну дзвіницю із церквою.
У міжвоєнний період колишній костельно-монастирський комплекс реформатів залишався у розпорядженні православних. Ще навіть тоді їхня церква (костел) мала оригінальні постреформатські вівтарі, в які помістили православні ікони. На початку 50-х років XXст. чоловічий Богоявленський монастир реорганізували у жіночий, проте через десять років він припинив своє існування. І лише після падіння комуністичного режиму тут знову запрацював жіночий Богоявленський монастир Московського патріархату, якому колишні костел та монастир реформатів, схоже, належить досі. Попри те, що у травня 2026 року апеляційний суд зобов'язав їх повернути державі (після завершення ще 2023 року угоди про безоплатне користування відбулось понад 40 судових засідань).
В Кременці є також нинішній парафіяльний костел св. Станіслава єп. мч., вже згадані колишні храми францисканський та єзуїтський, а також цвинтарна каплиця.
Головна сторінка