|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
47003 Кременець,
вул. Шевченка, 30,
f.b.: 100064487028362
Достеменною першою писемною згадкою про Кременець вважається 1227 рік, згадується також у 1241, 1254 і 1366 роках. Магдебурзьке право отримав 1438 року. На початку 60-х років XIXст. у місті проживало понад 12600 мешканців, на початку 80-х років - близько 11 тисяч, 1931 року - 19877, у тому числі 8428 українців і 3108 поляків, нині - понад двадцять тисяч осіб. Після 1795 року Кременець був центром повіту, із радянських часів є райцентром.
Перший парафіяльний дерев'яний костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кременці, фундований 1538 року, передали 1606 року францисканцям та замінили мурованим храмом 1638 року, який довелось відбудовувати після бурхливих подій середини XVII століття. Проте 1832 року царська влада його відібрала, а 1835 року змусила римо-католиків також покинути споруджений у 1731-1743 роках єзуїтський костел (Святого Духа,) свв. Ігнатія Лойоли і Станіслава Костки.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 05 | |
| 1856 | - костел св. Валентина у Раковці на Львівщині консекрував архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1990 | - Апостольський делегат в СРСР та Росії архієпископ Франческо Коласуонно освятив земельну ділянку під будівництво костелу у Довбиші на Житомирщині; |
| 2008 | - кардинал Мар'ян Яворський консекрував новозбудований храм Матері Божої Святого Розарію в Косові на Івано-Франківщині; |
| 2013 | - архієпископ Станіслав Будзік (Польща) за участі єпископів Мар'яна Бучека, Яна Собіло, Леона Дубравського, Станіслава Широкорадюка та Степана Менька (УГКЦ) консекрував костел Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
| 2015 | - єпископ Мар'ян Бучек в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Бердянську на Запоріжжі освятив меморіальну таблицю, присвячену консекрації храму; |
| 2017 | - тимчасову каплицю cвв. Апп. Петра і Павла у Сокільниках під Львовом освятив архієпископ Мечислав Мокшицький; |
| 2019 | - єпископ Віталій Скомаровський на території колишнього кладовища освятив земельну ділянку під будівництво храму у Горохові на Волині; - єпископ Леон Малий впровадив реліквії св. Йоана Павла ІІ до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| 2023 | - завершений костел св. Фаустини у Міцівцях на Хмельниччині консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| Наступна дата: жовтень, 06 | |
| 1822 | - висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1929 | - освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині; |
| 2001 | - отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович; |
| 2007 | - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського; |
| 2010 | - єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії; |
| 2013 | - архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому
архієпископу Зигмунту Фелінському; - в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека; |
Парафія в Кременці не перестала існувати, проте впродовж понад двох десятиліть її осередком була невеличка каплиця, облаштована в одному з будинків на вул. Садовій (тепер вул. Ю. Словацького). Наприкінці 40-х років XIXст. парафію адміністрував о. Францішек Волінський, а з початку 50-х років тут служив настоятель о. Йосиф Щепановський, кременецький декан. Завдяки його зусиллям, коштам вірян та навіть царя Олександра II, який намагався послабити політику репресій щодо римо-католиків Волині і Поділля, у 1853-1857 роках, взявши за основу проект Жана Тома де Томона храму св. Катерини у Санкт-Петербурзі, збудували мурований костел. Керував його спорудженням Йосиф Крафт (збудував на Волині кілька резиденцій землевласницької шляхти). У листопаді 1857 року костел освятили під титулом св. Станіслава єп. мч.
О. Щепановський опікувався кременецькою парафією до кінця 70-х років XIXст., коли нараховувала вона понад три тисячі вірних та мала каплиці у Бережцях і Лішні, які згадуються у схематизмах Луцько-Житомирської дієцезії, принаймні, із середини цього століття. Після о. Щепановського, ймовірно, до кінця 90-х років її адміністрував о. Антоній Ставинський (чисельність парафія зменшилась до 2300 та щезла каплиця у Лишні), а пізніше її обслуговували оо. Вікентій Драгуневич, Люціян Краєвський та Михайло Білецький. Перед Ісв. війною кількість римо-католиків в парафії перевищила 3600 осіб та з'явилась дерев'яна каплиця 1818 року в Берегах.
Від початку XXст. в схематизмах згадуються в костелі у Кременці привезені із Риму ще у 1779 році реліквії св. Феліціана, які раніше знаходились в єзуїтському храмі. У 1908р. розписали інтер'єр храму та встановили вітражі (ймовірно, чеські), а 1909 року - пам'ятник місцевому уродженцю Юліушу Словацькому (до сторіччя народження поета, якого хрестили у цьому костелі) авторства Вацлава Шимановського. У міжвоєнний період парафія охоплювала близько чотирьох десятків населених пунктів, налічувала більше 3700 вірних, обслуговувалась почергово настоятелями оо. Лопольдом Шуманом, Станіславом Малецьким, Венцеславом Неймаком, Едуардом Студзинським і Антонієм Станішевським, а також мала муровані каплиці в Бережцях і в неідентифікованих Подолянах, дерев'яну у Смизі та в кремнецькій тюрмі.
Кременецький костел чи не єдиний на теренах Луцької дієцезії був чинним весь радянський період (за непідтвердженою інформацією, його не зачинили через наявність в ньому вже згаданого пам'ятника Словацькому). Після того, як 1946 року останній душпастир о. Антоній Вижиковський разом із частиною вірян-поляків виїхав до Польщі, парафія залишалась без священника ціле десятиліття. У 1956р. її перейняв о. Яків Мацишин та прослужив тут 16 років, обслуговуючи також Борщів та Галущинці. Наступний настоятель о. Маркіян Трофим'як, який пропрацював тут аж до свого призначення 1991 року єпископ-помічникм Львівським, 1975 року здійснив реставрацію храму.
7 вересня 2015 року архієпископ Мечислав Мокшицький освятив в костелі у Кременці пам'ятну таблицю на честь св. Йоана Павла ІІ, 4 вересня 2019 року - меморіальну дошку колишнього настоятеля о. Стефана Іваніцького, якого у 1943р. замордували гітлерівці, а 8 травня 2025 року також освятив відновлений парафіяльний будинок. Ще 2021 року у храмі завершили реставрацію виготовленого 1886 року органу. Кременецьку парафію, до якої належать віряни багатьох інших населених пунктів Кременецького району, обслуговують дієцезіальні священники.
У місті є також вже згадані колишні францисканський та єзуїтський храми, колишня святиня реформатів та цвинтарна каплиця.
Головна сторінка