|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
47002 Кременець,
вул. Шевченка
Достеменною першою писемною згадкою про Кременець вважається 1227 рік, згадується також у 1241, 1254 і 1366 роках. Магдебурзьке право отримав 1438 року. На початку 60-х років XIXст. у місті проживало понад 12600 мешканців, на початку 80-х років - близько 11 тисяч, 1931 року - 19877, у тому числі 8428 українців і 3108 поляків, нині - понад двадцять тисяч осіб. Після 1795 року Кременець був центром повіту, із радянських часів є райцентром.
Перший парафіяльний костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кременці фундувала місцева власниця (від 1536 року) королева Бона документом, виданим у Кракові 3 червня 1538 року, а 1563 року додатково пожертвувала земельну ділянку, яка прилягала до храму, та місце під будівництва парафіяльного будинку. Станом на 1608 рік це була святиня 'z chrustu, gliną oblepiona'.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 05 | |
| 1856 | - костел св. Валентина у Раковці на Львівщині консекрував архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1990 | - Апостольський делегат в СРСР та Росії архієпископ Франческо Коласуонно освятив земельну ділянку під будівництво костелу у Довбиші на Житомирщині; |
| 2008 | - кардинал Мар'ян Яворський консекрував новозбудований храм Матері Божої Святого Розарію в Косові на Івано-Франківщині; |
| 2013 | - архієпископ Станіслав Будзік (Польща) за участі єпископів Мар'яна Бучека, Яна Собіло, Леона Дубравського, Станіслава Широкорадюка та Степана Менька (УГКЦ) консекрував костел Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
| 2015 | - єпископ Мар'ян Бучек в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Бердянську на Запоріжжі освятив меморіальну таблицю, присвячену консекрації храму; |
| 2017 | - тимчасову каплицю cвв. Апп. Петра і Павла у Сокільниках під Львовом освятив архієпископ Мечислав Мокшицький; |
| 2019 | - єпископ Віталій Скомаровський на території колишнього кладовища освятив земельну ділянку під будівництво храму у Горохові на Волині; - єпископ Леон Малий впровадив реліквії св. Йоана Павла ІІ до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| 2023 | - завершений костел св. Фаустини у Міцівцях на Хмельниччині консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| Наступна дата: жовтень, 06 | |
| 1822 | - висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1929 | - освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині; |
| 2001 | - отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович; |
| 2007 | - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського; |
| 2010 | - єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії; |
| 2013 | - архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому
архієпископу Зигмунту Фелінському; - в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека; |
У 1606 році єпископ Луцький Мартин Шишковський передав костел і весь парафіяльний фонд у Кременці францисканцям конвентуальним, що було підтверджено 1607 року королем Сигізмундом III Вазою, 1628 року - Святішим Отцем Урбаном VII, а в 1644 році - королем Владиславом IV. Вважається, що у 30-х роках XVIIст. князі Вишневецькі та Збараські фундували мурований храм, спорудження якого, в основному, завершили вже 1638 року. Проте після бурхливих подій середини XVIIст. костел довелось відбудовувати. Остаточно в захристії встановили три дерев'яні вівтарі, головний з яких містив образ Матері Божої із Дитятком у срібному оздобленні, в каплиці справа - чотири дерев'яні вівтарі, а в каплиці з протилежного боку - шість, також дерев'яних. Дах будівлі покрили бляхою, яку після пожежі 1805 року замінили гонтом. Навпроти передсінку постала мурована брама, а над нею - дзвіниця.
Коштом інших доброчинців ченці збудували у Кременці також двоповерховий мурований монастир із дерев'яними господарськими будівлями. 1818 року парафія охоплювала чотири десятки навколишніх населених пунктів загальною чисельністю 3424 вірян та мала шість каплиць. На початку 30-х років XIXст. тут служило шестеро ченців на чолі із настоятелем о. Григорієм Кобилінським. 20 серпня 1832 року царська влада не тільки ліквідувала монастир францисканців конвентуальних, але й відібрала костел, передавши його православним, які переробили його на церкву св. Миколая. Парафія у Кременці не перестала існувати, проте понад два десятиліття її осередком була невелика каплиця, облаштована в одному із будинків, а новий храм св. Станіслава єп. мч. постав лише у 50-х роках.
Царська влада передала православним у XIX столітті також кременецькі колишні костели єзуїтський та реформатський. Православні Московського патріархату розпоряджались колишнім францисканським парафільним храмом Успіння Пресвятої Діви Марії аж до 6 грудня 2023 року, коли він перейшов до Православної Церкви України. В Кременці є також цвинтарна каплиця.
Головна сторінка