|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
47020 Великі Бережці
Поселення Бережці існувало вже у першій половині XVI століття (на одній із могильних плит давнього цвинтаря викарбувана дата 1500) та вперше у документах згадується 1541 року, є також згадки у 1545 і 1564 роках. Було містечком, в якому 1774 року проживало 1250 мешканців, 1884 року - 420, наприкінці XXст. - майже 700, 1906 року - 1045, нині - близько тисячі осіб. В Російській імперії - центр волості, в радянські часи стало селом і Великими Бережцями.
Католики латинського обряду Бережців (Підбережців) належали до кременецької парафії. Спочатку це була Успіння Пресвятої Діви Марії, а після її ліквідації - св. Станіслава єп. мчї. У 1815р. у Підбережцях оселився граф Мартин Тарновський, який 1818 року після смерті брата Вікентія успадкував місцеві та навколишні маєтності, а в 20-х роках збудував муровані палац і палацову каплицю (поблизу) у стилі модного на той час в імперії класицизму, зробивши містечко своєю резиденцією.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 05 | |
| 1856 | - костел св. Валентина у Раковці на Львівщині консекрував архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1990 | - Апостольський делегат в СРСР та Росії архієпископ Франческо Коласуонно освятив земельну ділянку під будівництво костелу у Довбиші на Житомирщині; |
| 2008 | - кардинал Мар'ян Яворський консекрував новозбудований храм Матері Божої Святого Розарію в Косові на Івано-Франківщині; |
| 2013 | - архієпископ Станіслав Будзік (Польща) за участі єпископів Мар'яна Бучека, Яна Собіло, Леона Дубравського, Станіслава Широкорадюка та Степана Менька (УГКЦ) консекрував костел Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
| 2015 | - єпископ Мар'ян Бучек в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Бердянську на Запоріжжі освятив меморіальну таблицю, присвячену консекрації храму; |
| 2017 | - тимчасову каплицю cвв. Апп. Петра і Павла у Сокільниках під Львовом освятив архієпископ Мечислав Мокшицький; |
| 2019 | - єпископ Віталій Скомаровський на території колишнього кладовища освятив земельну ділянку під будівництво храму у Горохові на Волині; - єпископ Леон Малий впровадив реліквії св. Йоана Павла ІІ до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| 2023 | - завершений костел св. Фаустини у Міцівцях на Хмельниччині консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| Наступна дата: жовтень, 06 | |
| 1822 | - висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1929 | - освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині; |
| 2001 | - отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович; |
| 2007 | - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського; |
| 2010 | - єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії; |
| 2013 | - архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому
архієпископу Зигмунту Фелінському; - в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека; |
Вважається, що спорудження цих будівель відбулось за проектом відомого польського архітектора Якова Кубицького, який творив саме у стилі класицизму та спроектував чимало палаців і культових споруд, у тому числі і на теперішніх землях України. Помер він 1833 року, тому 20-ті роки чи початок 30-тих є найбільш вірогідним періодом будівництва не тільки палацу, але й каплиці. Можливо, на початках ця святиня мала характер приватної, проте, принаймні, із 1851 року вже подається у схематизмах Луцько-Житомирської дієцезії у складі кременецької парафії.
Більше того, на початку XX століття, якщо не наприкінці попереднього, Бережці зі своєю каплицею отримали підвищений статус філії кременецької парафії, тому храм згодом реставрували і, можливо, навіть освятили, що і запам'яталось. Саме цим можна пояснити датування каплиці 1908 роком в усіх схематизмах, починаючи із 1920 року аж до кінця міжвоєнного періоду. Проте у цей час Бережці втратили статус філії. У 1915 році палац у Бережцях було повністю знищено під час військових дій Ісв. війни, але каплиця дивом збереглась. В радянські часи її добудували та перетворили на будинок культури.
Головна сторінка