|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
48313 Маркова
Маркова вперше документально згадується 2 січня 1441 року у книгах галицького суду. Принаймні, від 1578 року належала львівським архієпископам. 1880 року мала 998 мешканців, з яких 624 були греко- і 252 - римо-католиками, нині ж тут проживає близько півтисячі осіб. Село входило до Монастириського району, а від 2020 року - до Чортківського.
Душпастирський осередок у Марковій, яка початково належала до парафії св. Марії Магдалини у Кукільниках (нині - Івано-Франківщина), постав 1777 року завдяки фундації архієпископа Львівського Вацлава Сераковського та кульницького настоятеля о. Валентина Цвинарського. У 1778 році їх коштом було збудовано перший, дерев'яний костел, який вже тоді отримав титул св. Яна Непомуцького.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 23 | |
| 1750 | - у Варшаві рукоположений в священники майбутній архієпископ-митрополит Львівський Фердинанд Кіцький; |
| 1991 | - повернений костел св. Валентина в Наварії на Львівщині освячено; |
| 2009 | - єпископ Станіслав Широкорадюк за дорученням єпископа Яна Пурвінського консекрував новозбудований храм Воздвиження Хреста Господнього в Олевську на Житомирщині; |
| 2015 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив грунтовно відремонтований костел Зіслання Святого Духа у Чишках на Львівщині; |
| Наступна дата: травень, 24 | |
| 1743 | - єпископ Вацлав Сераковський консекрував храм Всіх Святих у Стоянцях на Львівщині; |
| 1824 | - номінований на посаду єпископа у Тренті (Триденті) в Італії майбутній митрополит-архієпископ Львівський Франциск Лушин; |
| 1829 | - консекровано новозбудований храм Різдва Пресвятої Діви Марії у Підкамені на Івано-Фрапнківщині; |
| 1924 | - о.-прелат Казимир Дзюжинський освятив наріжний камінь мурованого костелу св. Марії Магдалини у Вовкові на Львівщині; |
| 1984 | - призначений титулярним єпископом Lambesi та Апостольським адміністратором архідієцезії (Львівської) у Любачеві майбутній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський; |
| 1997 | - рукоположений в священники у Польщі майбутній єпископ-ординарій Київсько-Житомирський Віталій Кривицький; |
| 2008 | - у Львові беатифіковано черницю згромадження Сестер Милосердя с. Марту Вєцку, яка працювала в парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Снятині на Івано-Франківщині медсестрою, жертовно там померла та похована на місцевому кладовищі; |
| 2011 | - єпископ Ян Пурвінський консекрував новоспоруджений храм Пресвятої Діви Марії Допомоги Вірних у Нивній на Житомирщині; |
| 2018 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив пам’ятний хрест та земельну ділянку під будівництво костелу Матері Божої
Фатімської у Зимній Воді під Львовом; - єпископ Антал Майнек освятив новий дзвін та хрест для невеличкої вежі храму св. Марії Магдалини у Підполоззі на Закарпатті; - архієпископ Мечислав Мокшицький у Судовій Вишні на Львівщині впровадив до костелу Матері Божої Помічниці Вірних мощі св. Йоана Павла ІІ; |
Станом на 1820 рік цей храм мав 3 вівтарі: головний із образами св. Яна Непомуцького та св. Валентина і бічні (перший - з іконами Матері Божої і св. Антонія Падуанського, другий - з образами Христа Розіп'ятого і св. Миколая). Втім, вже тоді святиня потребувала ремонту, але, схоже, що його так і не дочекалась, бо 1882 року під час візитації зазначено, що костел може от-от розвалитись, та рекомендовано перенести богослужіння до церкви. І лише наступного року храм було частково відновлено, проте 1889 року зафіксовано нові проблеми із технічним станом сакральної будівлі.
У 1895 році розпочалась підготовка до будівництва нового, мурованого костелу поблизу старого, а наступного - виготовили проектно-кошторисну документацію на його спорудження невідомого авторства. Відомо лише, що якісь елементи святині були запроектовані львівськими архітекторами Теодором Тальовським (1906р.) та Владиславом Годовським (1909-1910рр.). Не відомо також, коли розпочалось будівництво храму, проте завершилось воно, в основному, 1909 року, і повністю профінансував його тодішній архієпископ Львівський Йосиф Більчевський.
Під час Ісв. війни старий дерев'яний костел згорів. Від 1924 року парафію чисельністю близько 1200 вірних у Марковій та ще двох сусідніх селах обслуговував настоятель о. Павло Шулятицький, якого 1939 року замінив адміністратор о. Каетан Войтас. Були лише дві філіальні святині - в Товстобабах (нині - Високе) і Завалові, доки ці села не виділились із марківської парафії.
У січні 1944 року від рук бойовиків УПА загинув останній адміністратор парафії о. Миколай Ференц. Храм у Марковій зачинили, а костельне майно перенесли до церкви, де воно і згоріло під час пожежі 1958 року. Спочатку костел використовували як колгоспне складське приміщення, проте від 1984 року він пустує та руйнується, хоча його і намагаються тримати у більш-менш впорядкованому стані.
Головна сторінка