MARKOWA. Dawny kościół p.w. św. Jana Nepomucena (1909). Tarnopolski obw., Czortkowski r-n

48313 Маркова

Маркова вперше документально згадується 2 січня 1441 року у книгах галицького суду. Принаймні, від 1578 року належала львівським архієпископам. 1880 року мала 998 мешканців, з яких 624 були греко- і 252 - римо-католиками, нині ж тут проживає близько півтисячі осіб. Село входило до Монастириського району, а від 2020 року - до Чортківського.

Душпастирський осередок у Марковій, яка початково належала до парафії св. Марії Магдалини у Кукільниках (нині - Івано-Франківщина), постав 1777 року завдяки фундації архієпископа Львівського Вацлава Сераковського та кульницького настоятеля о. Валентина Цвинарського. У 1778 році їх коштом було збудовано перший, дерев'яний костел, який вже тоді отримав титул св. Яна Непомуцького.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: październik, 09
1705	- первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський;
1718	- єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині;
1774	- єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував кармелітський костел св. Іллі, пророка в Луцьку;
1938	- новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда;
2013	- єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові;
2021	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному;
Następna data: październik, 10
1717	- храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха;
1737	- інгрес митрополита Львівського архієпископа Миколая Вижицького до Львівської архікатедри;
1775	- архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Богородчанах на Івано-Франківщині та освятив головний і бічні вівтарі;
1837	- єпископ Франциск Мацкевич консекрував костел св. Миколая у Смтричі на Хмнльниччині;
1892	- єпископ Антоній Церр консекрував костел Пресвятої Трійці у Канделі на Одещині;
1906	- о. Владислав Бандурський отримав призначення єпископом-помічником Львівським;
1937	- новоспоруджену каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії у Джурині на Тернопільщині освятив о. Ян Дзюбан;
1998	- єпископ Станіслав Падевський став Львівським єпископом-помічником; - костел-церкву бл. Теодора Ромжі у Нижньому Коропці на Закарпатті консекрували єпископ Антал Майнек та греко-католицький владика Іван Семедій;
1999	- єпископ Рейгард Леттман з Німеччини освятив орган у Луцькій катедрі; - костел Пресвятої Трійці у Новгородці на Запоріжжі консекрував єпископ Леон Дубравський;
2009	- єпископ Мар'ян Бучек освятив фундаменти костелу Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі;
2020	- новозбудований костел Преображення Господнього в Кодимі на Одещині освятив єпископ Станіслав Широкорадюк; - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив стації Хресної дороги у костелі св. Станіслава єп. мч. у Балті на Одещині;

Станом на 1820 рік цей храм мав 3 вівтарі: головний із образами св. Яна Непомуцького та св. Валентина і бічні (перший - з іконами Матері Божої і св. Антонія Падуанського, другий - з образами Христа Розіп'ятого і св. Миколая). Втім, вже тоді святиня потребувала ремонту, але, схоже, що його так і не дочекалась, бо 1882 року під час візитації зазначено, що костел може от-от розвалитись, та рекомендовано перенести богослужіння до церкви. І лише наступного року храм було частково відновлено, проте 1889 року зафіксовано нові проблеми із технічним станом сакральної будівлі.

У 1895 році розпочалась підготовка до будівництва нового, мурованого костелу поблизу старого, а наступного - виготовили проектно-кошторисну документацію на його спорудження невідомого авторства. Відомо лише, що якісь елементи святині були запроектовані львівськими архітекторами Теодором Тальовським (1906р.) та Владиславом Годовським (1909-1910рр.). Не відомо також, коли розпочалось будівництво храму, проте завершилось воно, в основному, 1909 року, і повністю профінансував його тодішній архієпископ Львівський Йосиф Більчевський.

Під час Ісв. війни старий дерев'яний костел згорів. Від 1924 року парафію чисельністю близько 1200 вірних у Марковій та ще двох сусідніх селах обслуговував настоятель о. Павло Шулятицький, якого 1939 року замінив адміністратор о. Каетан Войтас. Були лише дві філіальні святині - в Товстобабах (нині - Високе) і Завалові, доки ці села не виділились із марківської парафії.

У січні 1944 року від рук бойовиків УПА загинув останній адміністратор парафії о. Миколай Ференц. Храм у Марковій зачинили, а костельне майно перенесли до церкви, де воно і згоріло під час пожежі 1958 року. Спочатку костел використовували як колгоспне складське приміщення, проте від 1984 року він пустує та руйнується, хоча його і намагаються тримати у більш-менш впорядкованому стані.