PODHAJCE. Kościół p.w. Trójcy Przenajświętszej (1634 - 1635). Tarnopolski obw., Tarnopolski r-n

48000 Підгайці,
вул. Івана Мазепи, 2a

Вперше Підгайці згадуються якщо не 1397, то, принаймні, 1436 року, проте вважаються заснованими у 1015 році під назвою Тудинка. У 1539р. отримали магдебурзьке право, яке підтверджено 19 липня 1539 року, але у 1783 році втратилим статус міста, ставши містечком. Від 1867 року - повітовий центр. 1870 року тут проживало 4570 мешканців, у тому числі 1031 греко- і 900 римо-католиків. До 30 грудня 1962 року Підгайці були райцентром, 6 червня 1991 року знову стали районним центром, проте від 2020 року входять до Тернопільського району. Нині у місті проживає понад 2600 осіб.

У 30-х роках XV століття у Підгайцях заснували парафію та спорудили перший дерев'яний костел (на терені села Старе Місто) коштом місцевого власника Михайла Бучацького. У 1463р. відбулось відновлення підупалої парафії та спорудження чергового храму за кошти його сина (Якова Бучацького), котрий переніс Підгайці на нове (теперішнє) місце після зруйнування поселення татарами. Костел тоді був присвячений Матері Божій та кільком святим.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: październik, 10
1717	- храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха;
1737	- інгрес митрополита Львівського архієпископа Миколая Вижицького до Львівської архікатедри;
1775	- архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Богородчанах на Івано-Франківщині та освятив головний і бічні вівтарі;
1837	- єпископ Франциск Мацкевич консекрував костел св. Миколая у Смтричі на Хмнльниччині;
1892	- єпископ Антоній Церр консекрував костел Пресвятої Трійці у Канделі на Одещині;
1906	- о. Владислав Бандурський отримав призначення єпископом-помічником Львівським;
1937	- новоспоруджену каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії у Джурині на Тернопільщині освятив о. Ян Дзюбан;
1998	- єпископ Станіслав Падевський став Львівським єпископом-помічником; - костел-церкву бл. Теодора Ромжі у Нижньому Коропці на Закарпатті консекрували єпископ Антал Майнек та греко-католицький владика Іван Семедій;
1999	- єпископ Рейгард Леттман з Німеччини освятив орган у Луцькій катедрі; - костел Пресвятої Трійці у Новгородці на Запоріжжі консекрував єпископ Леон Дубравський;
2009	- єпископ Мар'ян Бучек освятив фундаменти костелу Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі;
2020	- новозбудований костел Преображення Господнього в Кодимі на Одещині освятив єпископ Станіслав Широкорадюк; - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив стації Хресної дороги у костелі св. Станіслава єп. мч. у Балті на Одещині;
Następna data: październik, 11
1722	- єпископ Я. Шанявский консекрував новозбудований костел св. Мартина у Семенівці на Львівщині;
1778	- єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував костел св. Йоана Хрестителя у Старокостянтинові на Хмельниччині;
1883	- освячено новий орган у костелі Різдва св. Йоана Хрестителя в Мостиськах на Львівщині;
1896	- єпископ Тираспольський Антон Церр консекрував костел св. Франциска Ксаверія у Поріччі ( Раштадті) на Миколаївщині;
1908	- архієпископ Йосиф Більчевський освятив новозбудований храм у Тернополі під титулом Матері Божої Неустанної Допомоги;
1997	- частково реставрований костел св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині освятив архієпископ М. Яворський;
2008	- реставрований костел Пресвятого Тіла і Крові Ісуса Христа у Ружині на Житомирщині консекрував єпископ Ян Пурвінський;
2009	- єпископ Мар'ян Бучек в костелі св. Йосифа у Дніпропетровську освятив пам’ятну дошку про прибуття оо.-капуцинів в Україну, о. Мауро Йєрі освятив пам’ятний дзвін 800-річчя існування францисканців;
2014	- єпископ Станіслав Широкорадюк за участю архіпастирів Петра Мальчука, Леона Дубравського, Яна Собіло та Мар'яна Бучека реконсекрував відновлений костел св. Йосифа у Дніпропетровську;
2025	- єпископ Станіслав Широкорадюк консекрував новозбудований та оснащений костел Матері Божої Святого Розарію у Миколаєві;

У 1490 році вже згаданий Яків Бучацький та Ян Скарбек збільшили фінансово-майнове забезпечення парафії. Ймовірно, що після цього і постала у Підгайцях перша мурована святиня, яка згадується 1600 року (правда, тоді вона перейшла до протестантів). Але наприкінці 1620 - на початку 1621 років цей храм був знищений під час турецько-татарського нападу.

У 1634-1635рр. коштом чергової власниці Софії Гольської з використанням матеріалів зі старого храму споруджено сучасний мурований костел Пресвятої Трійці. У другій половині XVII століття Підгайці кілька разів зазнавали турецько-татарських та московітсько-козацьких нападів, які завдали руйнувань і храмові. Але у 1710 році у ньому вже завершили ремонтні роботи. Тоді святиня мала сім вівтарів. Наприкінці 60-х років ХІХ століття занотовано поганий технічний стан костелу, який в наступні роки намагались виправити дрібними ремонтами.

І лише після того, як 14 липня 1892 року через блискавку сталась пожежа у храмі, святиню до листопада 1895 року грунтовно реставрували за проектом краківського архітектора Тадеуша Стриєнського під керівництвом тернопільського будівничого Йосифа Пйонтковського. 5 червня 1903 року відремонтований костел консекрував архієпископ Йосиф Більчевський. Після І світової війни ліквідували завдані нею незначні ушкодження храму. Від 1926 року більше п'яти тисяч вірян у Підгайцях та понад десяти сусідніх селах обслуговував настоятель о. Станіслав Попкевич. Парафія у різні часи мала філальні святині в Бекерові (нині - чатина Новосілки), Білокриниці, Гниловодах (нині - Гвардійське) і Угринові, а також цвинтарну у Підгайцях. Костел містив шість вівтарів - головний Пресвятої Трійці (1870р.), бічні Матері Божої (1781р.), Господа Ісуса (1781р.), св. Анни (1716р.). св. Йосифа (1716р.) і св. Миколая, була також мурована 1774 року дзвіниця із чотирма дзвонами.

Źródło zdjęcia: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

У 1945 році останній настоятель о. Попкевич виїхав до Польщі, більшість парафіян-поляків теж покинула Підгайці. Костел зачинили та використовували як складське приміщення. У 70-х роках його навіть збирались повністю знищити, проте цьому вдалось запобігти. Зареєстрована 1991 року спільнота римо-католиків змогла лише 2006 року добитись повернення їй колишнього храму, хоча і в суттєво зруйнованому стані. Святиня потребує капітального ремонту, богослужіння проходять у тимчасовій каплиці у захристії костелу. 24 вересня 2006 року єпископ Мар'ян Бучек звершив тут першу після ІІсв. війни Месу.