47841 Галущинці,
вул. Шевченка, 3,
+380 (3543) 323-35
Вперше Галущинці згадуються у 1533 та 1540 роках, а також 1607 року. Після війських спустошень XVI-XVII століть заселялись поляками із Польщі. 1880 року тут проживало 1338 мешканців, з яких 1169 були римо-католиками, 1921 року було 1694 осіб, на початок 1939 року - 1810 жителів (1720 поляків, 60 українців, 30 євреїв), а нині - майже сім сотень селян. Село входило до Підволочиського району, а від 2020 року - до Тернопільського.
Католики латинського обряду села належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Чернелові-Мазовецькому, яке у радянські часи спочатку називалось Жуковим, у 1957-2016рр. - Жовтневим, а нині - Соборним. 1720 року у Галущинцях збудовали дерев'яний костел, а 1786 року планували заснування парафії, проте безуспішно. У першій половині XIX століття храм згорів від удару блискавки (богослужіння здійснювали у греко-католицькій церкві). Але це не завадило 1851 року коштом пожертв вірян та одного з двох крупних місцевих землевласників (Ігнатія Гриневецького) створити парафіяльну експозитуру, до якої увійшло ще кілька сусідніх сіл.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: січень, 15 | |
| 1812 | - архієпископ-митрополит Львівський Каетан Кіцький помер в резиденції в Оброшиному, де його і поховали; |
| 1842 | - ординарій Кам'янець-Подільський єпископ Франциск Мацкевич помер, похований у крипті місцевої катедри; |
| 1885 | - колишній ординарій Луцько-Житомирський єпископ Каспер Боровський помер у Плоцьку (Польща), похоронений у місцевій катедрі; |
| 2016 | - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив каплицю Божого Милосердя у новоспорудженій будівлі монастиря у Маріуполі на Донеччині; |
| Наступна дата: січень, 16 | |
| 1978 | - народився в селі Корначівка Ярмолинецького району на Хмельниччині майбутній єпископ Павло Гончарук, ординарій Харківсько-Запорізький; |
| 1991 | - відновлено церковні структури в Україні; єпископ Львівської архідієцезії у Любачеві Мар'ян Яворський призначений Львівським архієпископом-митрополитом, о. Ян Ольшанський - єпископом-ординарієм відновленої Кам'янець-Подільської дієцезії, о. Ян Пурвінський - єпископом-ординарієм відновленої Житомирської дієцезії, оо. Владислав Керницький і Маркіян Трофим'як - Львівськими єпископами-помічниками; |
У 1865-1868 роках, коли чисельність парафіяльної експозитури перевищила 2400 вірних, у Галущинцях коштом парафіян та завдяки зусиллям експозита о. Яна Стефана спорудили мурований храм за проектом інженера Яна Закревського з Тернополя та освятили його під титулом св. Йоана Хрестителя того ж року. А наступого, 1869 року новозбудований костел консекрував архієпископ Львівський Франциск Вежхлейський.
У 1870 році парафіяльна експозитура стала капеланією, а у 1887-1888 роках - самостійною парафією. 1911 року святиню відремонтували. Під час І сваітової війни було знищено парафіяльний будинок, але храм залишився не ушкодженим. Наприкінці 20-х - на початку 30-х років костел частково відновили. Храм мав збережені до сьогодні головний вівтар св. Йоана Хрестителя бічні Матері Божої з Дитятком і Пресвятого Серця Ісуса, а також муровану дзвіницю з двома дзвонами 1868 року. Наприкінці міжвоєнного періоду парафію чисельність понад 2500 вірян обслуговував адміністратор о. Казимир Цешановський, на її теренах були святині у Романовому Селі та Жеребках (Хмелиська вийшли із парафії ще 1903 року).
Костел у Хмелиськах залишався чинним в часи радянської влади (за іншою інформацією, був зачинений до 70-х років). 24 червня 2018 року архієпископ Мечислав Мокшицький освятив новий головний вівтар храму. У святині зберігся орган 1879 року, проте не відомо, чи він працює.
Галущинці обслуговують дієцезіальні священники, працюють черниці-гоноратки (згромадження Малих Сестер Непорочного Серця Марії).
Костели і каплиці України