ГАЛУЩИНЦІ. Костел Різдва св. Йоана Хрестителя (1865 - 1868). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

47841 Галущинці,
вул. Шевченка, 3,
+380 (3543) 323-35

Вперше Галущинці згадуються у 1533 та 1540 роках, а також 1607 року. Після війських спустошень XVI-XVII століть заселялись поляками із Польщі. 1880 року тут проживало 1338 мешканців, з яких 1169 були римо-католиками, 1921 року було 1694 осіб, на початок 1939 року - 1810 жителів (1720 поляків, 60 українців, 30 євреїв), а нині - майже сім сотень селян. Село входило до Підволочиського району, а від 2020 року - до Тернопільського.

Католики латинського обряду села належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Чернелові-Мазовецькому, яке у радянські часи спочатку називалось Жуковим, у 1957-2016рр. - Жовтневим, а нині - Соборним. 1720 року у Галущинцях збудовали дерев'яний костел, а 1786 року планували заснування парафії, проте безуспішно. У першій половині XIX століття храм згорів від удару блискавки (богослужіння здійснювали у греко-католицькій церкві). Але це не завадило 1851 року коштом пожертв вірян та одного з двох крупних місцевих землевласників (Ігнатія Гриневецького) створити парафіяльну експозитуру, до якої увійшло ще кілька сусідніх сіл.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: квітень, 17
1884 - у Львові помер Львівський архієпископ-митрополит Франциск Вежхлейський, похований у крипті Львівської катедри;
1978 - в парафії Різдва св. Йоана Хрестителя у Мостиськах на Львівщині народився майбутній єпископ-помічник Львівський Едвард Кава;
1982 - висвячений на священника у Будапешті (Угорщина) майбутній єпископ Антал Майнек, ординарій Мукачівський;
2001 - кардинал Мар'ян Яворський відправив першу післявоєнну Службу Божу у храмі св. Миколая у Куликові на Львівщині;
2004 - єпископ Станіслав Падевський відкрив та освятив у храмі св. Миколая у Кам'янському на Дніпропетровщині меморіальну дошку на честь о. Я. Розенбаха;
2010 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович за участю єпископів Броніслава Бернацького, Петра Мальчука та Леоніда Дубравського консекрував нову каплицю св. Мартина в Єпаторії в Криму;
Наступна дата: квітень, 18
2000 - єпископ Леон Дубравський проголосив костел Божого Милосердя у Вінниці санктуарієм Божого Милосердя;

У 1865-1868 роках, коли чисельність парафіяльної експозитури перевищила 2400 вірних, у Галущинцях коштом парафіян та завдяки зусиллям експозита о. Яна Стефана спорудили мурований храм за проектом інженера Яна Закревського з Тернополя та освятили його під титулом св. Йоана Хрестителя того ж року. А наступого, 1869 року новозбудований костел консекрував архієпископ Львівський Франциск Вежхлейський.

Фотознімок: Андрій Майхер

У 1870 році парафіяльна експозитура стала капеланією, а у 1887-1888 роках - самостійною парафією. 1911 року святиню відремонтували. Під час І сваітової війни було знищено парафіяльний будинок, але храм залишився не ушкодженим. Наприкінці 20-х - на початку 30-х років костел частково відновили. Храм мав збережені до сьогодні головний вівтар св. Йоана Хрестителя бічні Матері Божої з Дитятком і Пресвятого Серця Ісуса, а також муровану дзвіницю з двома дзвонами 1868 року. Наприкінці міжвоєнного періоду парафію чисельність понад 2500 вірян обслуговував адміністратор о. Казимир Цешановський, на її теренах були святині у Романовому Селі та Жеребках (Хмелиська вийшли із парафії ще 1903 року).

Костел у Хмелиськах залишався чинним в часи радянської влади (за іншою інформацією, був зачинений до 70-х років). 24 червня 2018 року архієпископ Мечислав Мокшицький освятив новий головний вівтар храму. У святині зберігся орган 1879 року, проте не відомо, чи він працює.

Галущинці обслуговують дієцезіальні священники, працюють черниці-гоноратки (згромадження Малих Сестер Непорочного Серця Марії).

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.