ХМЕЛИСЬКА. Костел Воздвиження Святого Хреста (1931 - 1938). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

47842 Хмелиська

Хмелиська вперше згадуються як Хмелища у протоколах люстрації королівських земель 1564-1565 років. Станом на 1880 рік тут проживало понад 1300 мешканців, з яких 773 були римо-католиками, нині ж у селі - понад сім сотень осіб. Хмелиська входили до Підволочиського району, а від 2020 року - до Тернопільського.

Католики латинського обряду села належали до парафії Різдва св. Йоана Хрестителя у Галущинцях і традиційно відвідували богослужіння у хмелиській греко-католицькій церкві, але наприкінці ХІХ століття її парох заборонив їм нею користуватись. Тому у 1897-1899 роках було споруджено коштом гміни, повіту та Львівської курії філіальну муровану каплицю на землі, подарованій місцевим власником Ісидором Розенстоком. Від 1901 року і далі схематизми Львівської архідієцезії подають її під титулом Воздвиження Святого Хреста.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: жовтень, 04
1803 - о. Ігнатій Треттер освятив новоспоруджений храм Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині;
1846 - у Львівській катедрі з рук Львівського архієпископа вірменського обряду Самуеля Стефановича єпископські свячення отримав призначений на посаду Перемишльського єпископа о. Франциск Вежхлейський, майбутній митрополит Львівський;
1887 - костел cвв. Апп. Петра і Павла у Степовому (Карлсруе) на Миколаївщині консекрував єпископ Тираспольський Антон Церр;
1894 - освячено костел бл. Кінги у Стебнику на Львівщині;
1986 - освячено новоспоруджену каплицю св. Франциска у Вінниці;
1987 - о. Йосиф Легович звершив першу післявоєнну Месу у поверненому костелі св. Миколая у Пнікуті на Львівщині;
1998 - єпископ Ян Ольшанський освятив новозбудований храм cв. Владислава у Бедриківцях на Хмельниччині;
2003 - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений розпис костелу св. Архангела Михаїла у Чернівцях-Садгорі;
- єпископ Мар'ян Бучек освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині;
2005 - єпископ Станіслав Падевський освятив новозбудовану каплицю св. Йосифа Обручника Пресвятої Діви Марії у Макіївці на Донеччині;
2013 - о. Владислав Лізун освятив відновлену протягом останніх 6 місяців каплицю Христа Розіп'ятого в костелі cв. Антонія Падуанського у Львові;
2014 - єпископ Антал Майнек консекрував костел св. Франциска у Мукачеві на Закарпатті;
- єпископ Ян Пурвінський освятив каплицю св. Агнеси у Соколові на Житомирщині;
2015 - єпископ Леон Дубравський освятив наріжний камінь храму св. Франциска в Андрійківцях на Хмельниччині;
- архієпископ Петро Мальчук освятив наріжний камінь майбутнього костелу св. Терези від Немовляти Ісуса в Ірпині біля Києва;
2020 - єпископ Віталій Кривицький освятив відновлений храм св. Терези від Немовляти Ісуса і нову Хресну дорогу у Кам'яному Броді на Житомирщині;
Наступна дата: жовтень, 05
1856 - костел св. Валентина у Раковці на Львівщині консекрував архієпископ Лукаш Баранецький;
1990 - Апостольський делегат в СРСР та Росії архієпископ Франческо Коласуонно освятив земельну ділянку під будівництво костелу у Довбиші на Житомирщині;
2008 - кардинал Мар'ян Яворський консекрував новозбудований храм Матері Божої Святого Розарію в Косові на Івано-Франківщині;
2013 - архієпископ Станіслав Будзік (Польща) за участі єпископів Мар'яна Бучека, Яна Собіло, Леона Дубравського, Станіслава Широкорадюка та Степана Менька (УГКЦ) консекрував костел Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі;
2015 - єпископ Мар'ян Бучек в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Бердянську на Запоріжжі освятив меморіальну таблицю, присвячену консекрації храму;
2017 - тимчасову каплицю cвв. Апп. Петра і Павла у Сокільниках під Львовом освятив архієпископ Мечислав Мокшицький;
2019 - єпископ Віталій Скомаровський на території колишнього кладовища освятив земельну ділянку під будівництво храму у Горохові на Волині;
- єпископ Леон Малий впровадив реліквії св. Йоана Павла ІІ до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині;

У 1903 році у Хмелиськах засновано парафіяльну експозитуру, а 1905 року було збудовано парафіяльний будинок (теж на землі, подарованій Розенстоком). У 1911 році каплицю пошкодив землетрус. На її ремонт, перебудову та розширення зібрали досить багато коштів, які надійшди, у тому числі, із Львівської курії та місцевої влади, проте реальний об'єм виконаних робіт залишився не відомим. Попри те, що у 1921 році занотовано дуже поганий стан як каплиці, яку тоді назвали костеликом, так і парафіяльного будинку, 1925 року експозитуру піднесли до рангу самостійної парафії.

У 1929 році львівському архітектору Людомилу Гюркевичу замовили проект нового костелу. Його представили на розгляд іншому львівському архітектору - Яну Сас-Зубжицькому, який його забракував та висловив готовність замінити своїм проектом. 19 травня 1930 року було освячено земельну ділянку під будівництво нового храму (стару святиню розібрали). Його спорудження відбулось у 1931-1938 роках (за винятком 1932-1934 років, коли не було на це грошей) за проектом Яна Сас-Зубжицького коштом Курії, Фонду Праці та парафіян. 18 вересня 1938 року костел було освячено під тим же титулом Воздвиження Святого Хреста (в інтернет-джерелах йому інколи помилково приписують титул св. Якова). Неоготична святиня мала лише один бароковий дерев'яний вівтар 1902 року, перенесений із старої каплиці, з образами Христа Розіп'ятого та Матері Божої Ченстоховської, інше небагате оснащення, а також три великих та два малих дзвонів.

Джерело фотознімка: ukrainaincognita.com

Від 1938 року парафію чисельністю понад 1200 вірян, до якої входила також Мовчанівка із мурованою каплицею початку ХХ століття, обслуговував адміністратор о. Станіслав Пизік. 23 червня 1946 року о. Петро Собкевич - останній душпастир, який від 1945 року опікувався Хмелиськами, разом із частиною костельного майна виїхав до Польщі. Зачинений храм радянська влада використовувала як складське приміщення, але на початку 90-х років його повернули вірним. Хмелиська обслуговують дієцезіальні священники з парафії бл. Якова Стрепи у Старому Скалаті.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.