 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
47852 Качанівка
Перша документальна згадка про Качанівку датується 1546 роком, згадується також 1564 року. На початку 80-х років ХІХст. у селі проживало близько 1200 мешканців, 1929 року - 3513, з яких поляками було 80%, 1939 року - 3730, у тому числі 2850 поляків і 860 українців, нині - 1300 осіб. У 1946р. поляків вивезли до Польщі, а звідти привезли лемків. Село входило до Підволочиського району, а від 2020 року є частиною Тернопільського.
У 1792 році у Качанівці створено капеланію як фундацію місцевої власниці Ізабели Любомирської. У 1796-1798 роки її коштом та вірян споруджено мурований костел, який 1803 року отримав вівтар із ліквідованої внаслідок пожежі замкової каплиці у Гримайлові. 1807 року було засновано парафію, до неї увійшли ще три села із парафії Пресвятої Трійці у Гримайлові. 1816 року качанівський храм вважався 'скромним' з недостатнім оснащення.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: październik, 06 | |
| 1822 | - висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1896 | - костел св. Мартина, єпископа у Піщаному Броді (Шпейєрі) на Миколаївщині освятив єпископ Тираспольський Антон Церр; |
| 1929 | - освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині; |
| 2001 | - отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович; |
| 2007 | - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського; |
| 2010 | - єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії; |
| 2013 | - архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому
архієпископу Зигмунту Фелінському; - в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека; |
| Następna data: październik, 07 | |
| 1742 | - у Варшаві висвячений на єпископа своїм старшим братом ординарієм Плоцьким Антонієм Дембовським призначений Кам'янець-Подільським єпископом-ординарієм о. Миколай Дембовський, майбутній Львівський архієпископ-номінант; |
| 1765 | - дерев'яний храм у Рижищеві на Київщині освятив під титулом св. Станіслава київський декан та настоятель парафії у Фастові о. Мартин Рибінський; |
| 1826 | - новозбудований та оснащений костел св. Анни у Барі на Вінничині консекрував Францішек Мацкевич; |
| 1928 | - о. Франциск Лісовський, призначений єпископом-помічником Львівським, рукоположений в єпископи у Львівській катедрі архієпископом Болеславом Твардовським; |
| 1931 | - освячено наріжний камінь костелу Матері Божої Остробрамської у Львові; |
| 1934 | - урочисто освячено новозбудований костел Матері Божої Остробрамської у Львові; |
| 1955 | - у Вероні (Італія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті; |
| 1995 | - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині консекрував архієпископ Мар'ян Яворський; - храм св. Олександра у Києві консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 1997 | - єпископ Антал Майнек призначений Апостольським адміністратором Закарпаття; |
| 1999 | - єпископ Леон Дубравський заклав освячений Папою Йоаном Павлом ІІ наріжний камінь під будівництво храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2003 | - єпископ Станіслав Падевський освятив розарій з каменю, встановлений навколо храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - співкатедру Бога Отця Милосердного у Запоріжжі проголошено санктуарієм Бога Отця Милосердного; |
| 2013 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині; |
| 2014 | - єпископ Леон Малий освятив встановлену у головному вівтарі костелу св. Станіслава єп. мч. у Буську
на Львівщині копію чудотворної ікони Буської Божої Матері; - архієпископ Петро Мальчук в каплиці св. Гіацинта Одровонжа у Києві освятив копію ікони Матері Божої Жовківської (Святого Розарію), подаровану з Варшави; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький ввів до костелу Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова мощі свв. Папи Йоана Павла ІІ та с. Фаустини Ковальської; |
| 2018 | - єпископ Леон Дубравський освятив капличку із скульптурою Матері Божої в огорожі костелу св. Адальберта (Войтеха)
у Гвардійському на Хмельниччині; - освячено Тау-хрест із скульптурою св. Франциска на території костелу Доброго Пастиря у Ключарках на Закарпатті; |
| 2019 | - єпископ Антал Майнек освятив встановлений у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Сторожниці на Закарпатті старий орган; - єпископ Станіслав Широкорадюк в парафії Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив монастир францисканців; |
| 2023 | - єпископ Петро Лучок призначений ординарієм Мукачівської дієцезії; |
У 1817 році костел у Качанівці мав три вівтарі (головний із іконами Матері Божої і скульптуркою св. Михаїла та бічні із образами св. Миколая і св. Михаїла та Христа Розіп'ятого), а також дзвіницю із трьома двонами, до яких 1823 року приєднали четвертий. 22 травня 1827 року архієпископ Львівський Андрій Анквич консекрував належно споряджений качанівський храм під титулом св. Архангела Михаїла. На той час головний вівтар містив ще й образ св. Йосифа, а бічні - ту ж ікону св. Миколая та свв. Петра і Павла.
У 1837 році відбулась реставрація парафіяльного будинку у Качанівці. В середині ХІХ століття місцева парафія, до якої 1827 року приєдналось ще й село Мислова, нараховувала понад 4300 вірних, наприкінці - понад 6400 (до парафії увійшли ще два населених пункта). 1906 року зафіксовано поганий стан костелу всередені, проте 1908 року о. Станіслав Ющак власним коштом відремонтував його інтер'єр. Візитації парафії у наступні роки вже не пред'являли претензій до технічного стану святині чи її оснащення, проте вказували на надто малий її розмір для такої великої кількості вірних. Втім, 1914 року їх чисельність зменшилась до 4170, оскільки парафія тоді охоплювала лише три села (окрім Качанівки).
Перша світова війна не завдала шкоди костелу в Качанівці, проте знищила парафіяльний будинок. У 1920 році храм було відновлено ззовні, а 1927 року відремонтували парафіяльний будинок. У 1930 та 1937 роках відбулись чергові відновлення храму. Від 1930 року парафію чисельністю близько 4400 вірних обслуговував настоятель о. Тадеуш Залучковський, а мала вона тоді каплиці в селах Іванівка, Оріховець і Чернилівка, а раніше - у Підволочиськах та Заднішівці, яка пізніше стала частиною Підволочиськ. У 1942-1944 роках в Качанівці працював вікарієм відразу після священичих свячень о. Ян Ольшанський, майбутній єпископ Кам'янець-Подільський.
Парафіяни-поляки виїхали із Качанівки до Польщі 1 травня 1946 року. Останній настоятель о. Казимир Солецький забрав зі собою до Польщі частину костельного майна. Зачинений храм від 1949 року радянська влада використовувала як колгоспний склад, у тому числі хімдобрив, а повернули вірянам колишню святиню 1990 року. 18 вересня 1991 року єпископ Ольшанський реконсекрував костел. Качанівку обслуговують дієцезіальні священники з парафії св. Софії у Підволочиськах.
