МАГДАЛІВКА. Колишній костел Матері Божої Неустанної Допомоги (1903, 1924 - 1925). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

47850 Магдалівка

Перша згадка про Магдалівку у документах датується 1785 роком. У 1880 році це село разом із присілком Теклівка, яка нині є окремим селом, мало 1064 мешканців, з яких лише 235 були римо-католиками, 1939 року - близько 1600 (приблизно 30 відсотків були поляками), нині тут проживає понад вісім сотень осіб. Село входило до Підволочиського району, а від 2020 року є частиною Тернопільського.

Католики латинського обряду Магдалівки спочатку належали до парафії св. Вацлава у Баворові. У 1903 році (за чисельності вірних понад 260) у селі завдяки зусиллям баворівського настоятеля о. Яна Шубера збудували муровану каплицю. Земельні ділянки під святиню та для забезпечення душпастирства пожертвували Флорентина Ценська (із Яблоновських), Клементина Чарторийська, Текля Беднарчук, яка також подарувала значні кошти.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 14
1619 - освячено під титулом Матері Божої Умиління костел бернардинів у Сокалі на Львівщині;
1868 - архієпископ Франциск Вежхлейський консекрував костел св. Миколая у Соколові на Львівщині;
1903 - архієпископ Йосиф Більчевський освятив оновлений головний вівтар костелу св. Станіслава єп. мч. у Фірлеєві (Липівці) на Івано-Франківщині;
- єпископ Кароль Фішер повторно освятив костел св. Миколая єп. у Дублянах на Львівщині;
1992 - повернений храм Пресвятої Трійці у Любомлі на Волині освятив о. Людвіг Камілєвський;
1996 - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині проголосили санктуарієм Умираючого Господа Ісуса з Милятина;
2014 - єпископ Леон Дубравський у співлужінні єпископа Леона Малого консекрував костел Пресвятої Трійці в Окопах на Тернопільщині;
Наступна дата: червень, 15
1895 - освячено наріжний камінь костелу Преображення Господнього у Семаківці на Тернопільщині;
1913 - ще недобудований храм Матері Божої Цариці Польщі в Раштівцях на Тернопільщині освятив єпископ Владислав Бандурський;
1962 - помер у Варшаві колишній архієпископ-митрополит Львівський Євгеній Базяк, похований в Кракові у Вавельській катедрі;
2011 - ординарій Київсько-Житомирський єпископ Ян Пурвінський зрікся з уряду, призначено ординарієм дієцезії з наданням титулу архієпископа ad personam єпископа Петра Мальчука;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький впровадив реліквії св. Антонія Падуанського до костелу св. Антонія Падуанського у Южноукраїнську на Миколаївщині;
- єпископ Едуард Кава впровадив мощі св. Антонія Падуанського до костелу св. Антонія Падуанського у Косові-Хом'яківці на Тернопільщині;
2021 - о. Вісвалдаса Кулбокаса призначено Апостольським нунцієм в Україні і титулярним архієпископом Мартани;

Споруджував каплицю у Магдалівці будівничий Ковальський із Тернополя, освятили її 1904 року під титулом Матері Божої Неустанної Допомоги. Згодом було отримано додаткові кошти на функціонування у селі душпастирського осередку, який 1912 року став парафіяльною експозитурою, що охоплювала лише Магдалівку із Теклівкою, нараховуючи трохи більше шести сотень вірян. А першим експозитом призначили о. Станіслава Яворського. Проте під час І світової війни храм було зруйновано (від нього залишились лише частини стін).

Якийсь час римо-католики Магдалівки користувались тимчасовою дерев'яною каплицею. У 1921 році адміністратор парафії у сусідньому Сороцькому о. Михайло Каспрук збудував у Магдалівці парафіяльний будинок. А в травні 1924 року завдяки зусиллям місцевого експозита о. Яцека Музики розпочали не тільки відбудову, але й розширення храму, який мав стати костелом (наріжний камінь освятили 19 травня). Кошти для його спорудження отримали від урядової інституції та пожертв вірних, а будував його Балтазар Залєвський із Скалату.

Фотознімок: Петро Грушко

Завершили будівництво костелу у Магдалівці 1925 року його освяченням 20 листопада, яке здійснив настоятель баворівської парафії о. Кароль Процик. Цього ж року місцева експозитура стала самостійною парафією (її формальне утворення відбулось ще 1923 року). Наступного року Ян Войтович із Перемишлян виготовив головний вівтар та інше оснащення. 27 червня 1929 року новозбудований та споряджений храм було консекровано під тим же титулом Матері Божої Неустанної Допомоги. Від 1937 року парафію чисельністю понад дев'ять сотень осіб у Магдалівці та ще чотирьох сусідніх селах обслуговував адміністратор о. Станіслав Маліновський. Храм мав окрім вже згаданого головного вівтаря із образами Матері Божої Неустанної Допомоги та св. Яцка ще тимчасовий бічний із іконою Пресвятого Серця Ісуса, а також дзвіницю із трьома дзвонами.

Після ІІ світової війни зачинений костел у Магдалівці використовувався радянською владою як колгоспний склад, а потім пустував, руйнуючись. Наприкінці 90-х років греко-католики, церкву яких зайняли православні, отримали частково знищений римсько-католицький храм та перебудували його. Він став церквою Вознесіння Господнього, освятили 2005 року.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.