СКАЛАТ. Колишній костел Успіння (Внебовзяття) Пресвятої Діви Марії (1703). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

47851 Скалат

Вперше Скалат згадується у 1512-1513 роках, а 1561 року вже вважався містом. У 1766р. підтвердили магдебурзьке право, отримане ще приблизно 1600 року. У 1867р. Скалат став центром повіту. 1857 року тут проживало 4008 мешканців, 1866 року - 4247, 1870 року - 4593, 1880 року - 5702, у тому числі 1657 римо- і 1362 греко-католиків, 1910 року - 6228, 1939 року - понад сім тисяч, нині - менше чотирьох тисяч осіб. У 1940-1962рр. Скалат був райцентром, потім увійшов до Підволочиського району, а 2020 року - Тернопільського.

Парафію у Скалаті фундував 10 липня 1632 року місцевий власник Кшиштоф Віхровський, а коли 10 березня 1642 року він збільшив її фінансово-майнове забезпечення, то костел вже існував. 1666 року храм мав титул Успіння Матері Божої, вежу-дзвіницю та чотири вівтарі. У наступні десятиліття святиня перестала функціонувати та була відбудована 1703 року.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 19
1761 - освячено костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією в Оноківцях на Закарпатті;
1924 - освятили наріжний камінь храму Матері Божої Неустанної Допомоги у Магдалівці на Тернопільщині;
1929 - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич освятив закладений ще в грудні 1928 року фундамент та наріжний камінь майбутнього костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1930 - освячено земельну ділянку під будівництво храму Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині;
1939 - єпископ Стефан Вальчикевич освятив два нових дзвони костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1997 - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь майбутнього храму Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2013 - у Богуславі на Київщині освятили встановлений на костелі Зіслання Святого Духа хрест;
Наступна дата: травень, 20
1850 - о. Фердинанд Кан призначений першим єпископом-ординарієм новоствореної Херсонської дієцезії (від 1852 року - Тираспольської);
1907 - храм Пресвятого Серця Ісуса Христа у Грінталі на Донеччині консекрував єпископ Йосиф Кесслер;
1956 - помер у Кракові колишній єпископ-помічник Луцько-Житомирський архієпископ Михаїл Годлевський, похоронений в крипті місцевого піярського костелу;
2018 - єпископ Едвард Кава освятив нові скульптури Пресвятого Серця Ісуса, Непорочного Серця Марії і св. Антонія в костелі Пресвятого Серця Ісуса і Непорочного Серця Марії у Стрілецькому на Львівщині;

У 1716 році костел у Скалаті мав каплицю св. Анни та окрім головного ще три бічних вівтарі св. Йосифа, св. Антонія і св. Анни (в каплиці), а також настоятеля о. Андрія Кнапіка. 1740 року храм містив вже 5 вівтарів - головний Матері Божої та три колишніх бічних із ще одним у каплиці. За непідтвердженою інформацією, цей храм також зазнав часткового знищення та був відбудований, починаючи від 1817 року. У 1827 році він мав шість вівтарів, причому головний містив образ Успіння Матері Божої, а бічні присвячувались Христу Розіп'ятому (із образом св. Миколая), Матері Божії Скорботнії, св. Йосифу, св. Антонію (із образом свв. Петра і Павла) і св. Анні (із образом св. Яна Непомуцького). Був також орган та інше досить значне оснащення. Святиню разом із прилеглим цвинтарем оточувала мурована огорожа із дзвіницею. Цього ж, 1827 року архієпископ Андрій Анквич консекрував костел.

У середині ХІХст. парафія у Скалаті, охоплюючи ще 12 сусідніх сіл, налічувала понад 5 тисяч вірян, а наприкінці цього століття - вже 8 тисяч осіб. Каплиці мали села Колодіївка та Полупанівка, була також цвинтарна у Скалаті. 1898 року скалатський храм згорів, тому вже 1900 року збудували новий костел Успіння Пресвятої Діви Марії. У 1944 році його було пошкоджено артилерійським обстрілом, а 1959 року - повністю знищено. Черговий храм в Скалаті постав у 1994-2002 роках, проте він отримав інший титул - св. Анни.

Джерело фотознімка: Tadeusz Rybkowski
СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми