|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
47851 Скалат
Вперше Скалат згадується у 1512-1513 роках, а 1561 року вже вважався містом. У 1766р. підтвердили магдебурзьке право, отримане ще приблизно 1600 року. У 1867р. Скалат став центром повіту. 1857 року тут проживало 4008 мешканців, 1866 року - 4247, 1870 року - 4593, 1880 року - 5702, у тому числі 1657 римо- і 1362 греко-католиків, 1910 року - 6228, 1939 року - понад сім тисяч, нині - менше чотирьох тисяч осіб. У 1940-1962рр. Скалат був райцентром, потім увійшов до Підволочиського району, а 2020 року - Тернопільського.
Парафію у Скалаті фундував 10 липня 1632 року місцевий власник Кшиштоф Віхровський, а коли 10 березня 1642 року він збільшив її фінансово-майнове забезпечення, то костел вже існував. 1666 року храм мав титул Успіння Матері Божої, вежу-дзвіницю та чотири вівтарі. У наступні десятиліття святиня перестала функціонувати та була відбудована 1703 року.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: czerwiec, 16 | |
| 1765 | - майбутнього єпископа Луцького о. Фелікса Турського, призначеного правлячим єпископом Холмським, висвятив на єпископа у Холмі ординарій Луцький Антоній Воллович; |
| 1897 | - освячено наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Фразі на Івано-Франківщині; |
| 1979 | - майбутній єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький Мар’ян Бучек висвячений на священника в Цєшанові Апостольським адміністратором Львівської архідієцезії в Любачеві єпископом Мар’яном Реховичем; |
| 1990 | - майбутній єпископ о. Ян Пурвінський освятив в Олевську на Житомирщині пристосовану каплицю Воздвиження Хреста Господнього; |
| 1997 | - у Баранівці на Житомирщині освячено новозбудований поруч зі костелом св. Станіслава Костки будинок францисканського новіціату; |
| 2007 | - кардинал Мар'ян Яворський освятив наріжний камінь костелу cв. Варвари у Бориславі на Львівщині; |
| 2008 | - офіційне відкриття першого в Харківсько-Запорізькій дієцезії споглядального монастиря (сс.-кармеліток босих) у Покотилівці на Харківщині; |
| 2012 | - єпископ Ян Пурвінський освятив дзвін костелу Воздвиження Хреста Господнього в Олевську на Житомирщині; |
| 2015 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив наріжний камінь під будівництво Дому Милосердя у Львові на Збоїщах; |
| 2018 | - єпископ Леон Малий освятив у головному вівтарі подарований новий образ покровителя храму cв. Антонія у Верхніх Петрівцях на Буковині; |
| 2019 | - архієпископ Мечислав Мокшицький у присутності єпископа Антала Майнека консекрував новозбудований храм Пресвятої Трійці у Драчині на Закарпатті; - єпископ Едуард Кава освятив відновлену ще 2017 року дзвіницю з трьома новими дзвонами у костелі Пресвятої Трійці у Поморянах на Львівщині; |
| Następna data: czerwiec, 17 | |
| 1746 | - костел у Корці на Рівненщині під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії консекрував єпископ-помічник Київський Йосиф Чарнецький; |
| 1753 | - храм св. Станіслава у Ходоркові на Житомирщині освятив єпископ Каетан Солтик; |
| 1906 | - новозбудований костел у Ценяві на Івано-Франківщині освятив під титулом Матері Божої Ченстоховської архієпископ Львівський Йосиф Більчевський; |
| 1989 | - майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Радослав Змітрович у Польщі висвячений на священника єпископом Станіславом Напералою; |
| 2005 | - храм св. Альберта Хмельовського у Плебанівці на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| 2006 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений костел Серця Господа Ісуса у Тамановичах на Львівщині; |
| 2015 | - Папа Римський Франциск освятив наріжний камінь нового храму св. Йоана Павла ІІ у Рівному; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував санктуарій Матері Божої Фатімської у Довбиші на Житомирщині; - єпископ Леон Малий консекрував новозбудований костел cв. Антонія у Волощі на Львівщині; |
У 1716 році костел у Скалаті мав каплицю св. Анни та окрім головного ще три бічних вівтарі св. Йосифа, св. Антонія і св. Анни (в каплиці), а також настоятеля о. Андрія Кнапіка. 1740 року храм містив вже 5 вівтарів - головний Матері Божої та три колишніх бічних із ще одним у каплиці. За непідтвердженою інформацією, цей храм також зазнав часткового знищення та був відбудований, починаючи від 1817 року. У 1827 році він мав шість вівтарів, причому головний містив образ Успіння Матері Божої, а бічні присвячувались Христу Розіп'ятому (із образом св. Миколая), Матері Божії Скорботнії, св. Йосифу, св. Антонію (із образом свв. Петра і Павла) і св. Анні (із образом св. Яна Непомуцького). Був також орган та інше досить значне оснащення. Святиню разом із прилеглим цвинтарем оточувала мурована огорожа із дзвіницею. Цього ж, 1827 року архієпископ Андрій Анквич консекрував костел.
У середині ХІХст. парафія у Скалаті, охоплюючи ще 12 сусідніх сіл, налічувала понад 5 тисяч вірян, а наприкінці цього століття - вже 8 тисяч осіб. Каплиці мали села Колодіївка та Полупанівка, була також цвинтарна у Скалаті. 1898 року скалатський храм згорів, тому вже 1900 року збудували новий костел Успіння Пресвятої Діви Марії. У 1944 році його було пошкоджено артилерійським обстрілом, а 1959 року - повністю знищено. Черговий храм в Скалаті постав у 1994-2002 роках, проте він отримав інший титул - св. Анни.
Strona główna