|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
47845 Старий Скалат
Поселення існувало ще до татаро-монголів, після нападу яких уцілілі мешканці перейшли на терени нинішнього Скалату, а згодом частково повернулись, відновивши село під назвою Старий Скалат. У документах зустрічається з І половини XVI століття. 1870 року тут проживало 1408 мешканців, 1880 року - 1624, 1939 року - близько 2400, з яких 75% були поляками, нині - понад тисяча осіб. Село входило до Підволочиського району, а 2020 року стало частиною Тернопільського.
Місцеві віряни належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Скалаті, проте більш охоче, ніж парафіяльний, відвідували храм Опіки св. Йосифа у розташованій поруч Полупанівці. В середині ХІХ століття їх чисельність становила менше дев'яти сотень вірних, наприкінці - понад 1200, а на початку другого десятиліття ХХ століття - понад 1400 осіб. Тоді ж і постала у Старому Скалаті мурована каплиця.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: październik, 12 | |
| 1612 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Жидачеві на Львівщині консекрував Баковський єпископ В. Любенецький; |
| 1752 | - черговий костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Перевалах на Волині консекрував єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Адам Ораньський; |
| 1908 | - освячено наріжний камінь костелу у Скородинцях на Тернопільщині; |
| 1930 | - костел у Заболотті на Волині освятив єпископ Адольф Шельонжек; - новозбудований та оснащений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у (Війткевичах (нині - Камяне) освятив єпископ Стефан Вальчикевич; |
| 1996 | - єпископ Райнхард Леттманн з Мюнстера (Німеччина) за участю єпископів Маркіяна Трофим’яка, Станіслава Падевського та Станіслава Широкорадюка консекрував перенесений костел св. Анни у Ковелі на Волині; |
| Następna data: październik, 13 | |
| 1738 | - у Варшаві помер колишній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Станіслав Гозій; |
| 1765 | - о. Ігнатія Оссолінського, майбутнього ординарія Київського, висвятив на єпископа у львівському францисканському костелі Святого Хреста архієпископ Вацлав Сераковський; |
| 1782 | - архієпископ Фердинанд Кіцький консекрував відремонтований костел св. Марії Магдалини в Кукільниках на Івано-Франківщині; |
| 1895 | - освячено новоспоруджений костел Пресвятого Серця Господа Ісуса в Тамановичах на Львівщині; |
| 1929 | - архієпископ Болеслав Твардовський вмурував наріжний камінь в пресбітерій храму Христа Царя в Івано-Франківську; |
| 1991 | - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь під спорудження костелу Пресвятого Серця Ісуса Христа
у Стратіївці на Вінничині; - єпископ Ян Пурвінський коронував скульптурку Фатімської Матері Божої в Довбиші на Житомирщині; |
| 1997 | - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської; |
| 2001 | - костел Божого Милосердя у Сутисках на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| 2005 | - єпископ Леон Дубравський консекрував новоспоруджений костел Матері Божої Фатімської у Городищі на Хмельниччині; - єпископ Броніслав Бернацький освятив каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив та вмурував наріжний камінь храму Матері Божої Фатімської у Зимній Воді під Львовом; |
Споруджену у 1910-1911 роках в Старому Скалаті філіальну муровану каплицю 23 червня 1912 року освятив під титулом бл. Якова Стрепи єпископ Владислав Бандурський. Приблизно тоді архієпископ Йосиф Більчевський подарував святині для вівтаря образ блаженного архієпископа Якова Стрепи. 1929 року село нарешті перевели до полупанівської парафії, проте ще навіть наприкінці 30-х років оснащення каплиці залишалось дуже скромним. Її вівтар містив окрім вже згаданої ікони бл. Якова Стрепи дві дерев'яні скульптурки святих Петра і Павла, був орган кінця XIX століття та ще кілька предметів костельного інвентаря. Мурована дзвіниця мала один дзвін 1922 року.
Після ІІ світової війни каплицю у Старому Скалаті до 1958 року обслуговував о. Броніслав Мірецький із парафії Різдва св. Йоана Хрестителя у Галущинцях, а пізніше віряни самі збирались у ній для молитви, поки 1983 року радянська влада не зробила з неї шкільний склад. Повернули колишній храм римо-католикам 1990 року. У 1995-1997 роках його перебудували на костел бл. Якова Стрепи.
Strona główna