|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
47862 Тарноруда
Тарноруда постала ще у середині XIVст., отримала магдебурзьке право 1583 року. Правобережна стала самостійним поселенням лише наприкінці XVIIIст., коли кордон по Збручу відділив її від лівобережної. У 1880 році тут проживало сім з половиною сотень мешканців, 1943 року - 363, нині ж - лише близько двох десятків осіб. Село входило до Підволочиського району, а 2020 року стало частиною Тернопільського.
Парафія у єдиній Тарноруді існувала, принаймні, від XVII століття, проте 1783 року для прикордонників та митних чиновників у правобережній Тарноруді довелось створити окрему капеланію, приблизно тоді ж і збудували тут перший (дерев'яний) костел. 28 червня 1784 року капеланія перейшла з Кам'янець-Подільсько дієцезії до Львівської архідієцезії.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: październik, 06 | |
| 1822 | - висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1929 | - освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині; |
| 2001 | - отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович; |
| 2007 | - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського; |
| 2010 | - єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії; |
| 2013 | - архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому
архієпископу Зигмунту Фелінському; - в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека; |
| Następna data: październik, 07 | |
| 1742 | - у Варшаві висвячений на єпископа своїм старшим братом ординарієм Плоцьким Антонієм Дембовським призначений Кам'янець-Подільським єпископом-ординарієм о. Миколай Дембовський, майбутній Львівський архієпископ-номінант; |
| 1765 | - дерев'яний храм у Рижищеві на Київщині освятив під титулом св. Станіслава київський декан та настоятель парафії у Фастові о. Мартин Рибінський; |
| 1804 | - У Дедеркалах на Тернопільщині костел Знайдення Святого Хреста консекрував єпископ Ян Качковський; |
| 1826 | - новозбудований та оснащений храм св. Анни у Барі на Вінничині консекрував Францішек Мацкевич; |
| 1900 | - освячено новозбудований костел у Рівному під титулом під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії і cв. Антонія Падуанського; |
| 1927 | - освячено новозбудований храм Пресвятого Серця Господа Ісуса в Гуті Степанській на Рівненщині; |
| 1928 | - о. Франциск Лісовський, призначений єпископом-помічником Львівським, рукоположений в єпископи у Львівській катедрі архієпископом Болеславом Твардовським; |
| 1931 | - освячено наріжний камінь костелу Матері Божої Остробрамської у Львові; |
| 1934 | - урочисто освячено новозбудований костел Матері Божої Остробрамської у Львові; - єпископ Стефан Вальчикевич освятив ще недобудований костел Преображення Господнього у Маневичах на Волині; |
| 1955 | - у Вероні (Італія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті; |
| 1995 | - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині консекрував архієпископ Мар'ян Яворський; - храм св. Олександра у Києві консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 1997 | - єпископ Антал Майнек призначений Апостольським адміністратором Закарпаття; |
| 1999 | - єпископ Леон Дубравський заклав освячений Папою Йоаном Павлом ІІ наріжний камінь під будівництво храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2003 | - єпископ Станіслав Падевський освятив розарій з каменю, встановлений навколо храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - співкатедру Бога Отця Милосердного у Запоріжжі проголошено санктуарієм Бога Отця Милосердного; |
| 2013 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині; |
| 2014 | - єпископ Леон Малий освятив встановлену у головному вівтарі костелу св. Станіслава єп. мч. у Буську
на Львівщині копію чудотворної ікони Буської Божої Матері; - архієпископ Петро Мальчук в каплиці св. Гіацинта Одровонжа у Києві освятив копію ікони Матері Божої Жовківської (Святого Розарію), подаровану з Варшави; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький ввів до костелу Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова мощі свв. Папи Йоана Павла ІІ та с. Фаустини Ковальської; |
| 2018 | - єпископ Леон Дубравський освятив капличку із скульптурою Матері Божої в огорожі костелу св. Адальберта (Войтеха)
у Гвардійському на Хмельниччині; - освячено Тау-хрест із скульптурою св. Франциска на території костелу Доброго Пастиря у Ключарках на Закарпатті; |
| 2019 | - єпископ Антал Майнек освятив встановлений у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Сторожниці на Закарпатті старий орган; - єпископ Станіслав Широкорадюк в парафії Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив монастир францисканців; |
| 2023 | - єпископ Петро Лучок призначений ординарієм Мукачівської дієцезії; |
Вже через шість років храм у Тарноруді перебував у поганому технічному стані та вимагав ремонту, проте лише 1816 року тут було завершено спорудженння мурованої святині, здійснене коштом Єлизавети Любомирської (з Чарторийських). 25 травня 1827 року цей храм освятили під титулом св. Станіслава єп. мч. Тоді він мав три вівтарі - головний із образами св. Станіслава єп. мч., Матері Божої Святого Розарію і Христа Милосердного та бічні, присвячені св. Антонію Падевському і св. Єлизаветі. Відомо, що 1830 року костел перебував у доброму стані.
У 1887-1888 роках капеланія у Тарноруді стала самостійною парафією, що охопила ще п'ять сусідніх сіл, мала понад 1600 вірян та від середини ХІХст. обслуговувалась настоятелем о. Климентієм Постемпським, якого 1891 року замінив о. Михайло Кордецький. Завдяки зусиллям останнього 1906 року костел було відремонтовано, а також пізніше проведено інші дрібні ремонти. У 1936-1938 роках відбулись чергові ремонтно-будівельні роботи у святині. І світова війна не завдала суттєвої шкоди храму, проте у 20-х та першій половині 30-х роках стан не відремонтованого після війни костелу поступово погіршувався.
У 1936 році відновили головний вівтар святині у Тарноруді та збудували частину мурованого огородження прикостельного терену, а у 1937-1938 роках, завдяки зусиллям нового настоятеля (тоді ще адміністратора) парафії о. Йосифа Вальчака храм було відновлено ззовні та всередині. Наприкінці 30-х років тарнорудська парафія налічувала понад вісім сотень вірних, охоплюючи додатково ще три навколишні села, та мала філіальні костели у Малій Луці і Турівці. О. Вальчак разом із частиною костельного майна виїхав до Польщі в травні 1945 року, віддавши ключ від святині греко-католикам, які під час ІІ світовї війни також проводили тут свої богослужіння.
Ймовірно, що пізніше радянська влада храм зачинила, проте зберігся він у порівняно непоганому стані (разом із значною частиною спорядження) та був повернений римо-католикам 1990 року. Залишились також навколокостельна огорожа (частково), мурована дзвіниця та скульптура св. Яна Непомуцького, фундована 1805 року місцевим капеланом о. Водзіцьким. 17 липня 1990 року храм освятив тоді ще єпископ Мар'ян Яворський.
Тарноруду обслуговують дієцезіальні священники з парафії св. Софії у Підволочиськах, а святинею, як і під час війни, послуговуються дві невеличкі місцеві спільноти - римсько-католицька і греко-католицька.
Strona główna