ГВАРДІЙСЬКЕ (Гниловоди). Колишній костел без титулу (1925 - 1939). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

48141 Гвардійське

Гниловоди (після 1964 року стали Гвардійським) вперше документально згадуються у 1785 і 1787 роках. 1803 року тут проживало 440 мешканців, 1880 року - 882, у тому числі 471 греко- і 382 римо-католиків, 1890 року - 1008, 1910 року - 1054, 1921 року - 1163, а нині - трохи більше чотирьох сотень осіб. Село мало засновані у 20-х роках польськими колоністами (мазурами) присілки Велика Підліщівка і Мала Підліщівка, звідки 1945 року селян вивезли до Польщі. Входило до Теребовельського району, а від 2020 року є частиною Тернопільського.

Католики латинського обряду села належали до парафії Пресвятої Трійці у Підгайцях. У 1909 році, коли їх чисельність перевищила 470 вірних, у Гниловодах збудували філіальну муровану каплицю, яка вперше у схематизмах Львівської архідієцезії згадується 1910 року. Проте ще навіть 1914 року вона вважалась 'nondum finita' (ще не закінченою), а під час І світової війни її було знищено.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: листопад, 29
1790 - єпископ Луцький Фелікс Турський призначений Краківським єпископом-ординарієм;
- єпископ Адам Нарушевич отримав Луцьку кафедру;
1819 - освятили новозбудований костел Пресвятої Трійці в Поморянах на Львівщині;
2012 - о. Радослав Змітрович призначений єпископом-помічником Кам'янець-Подільським;
Наступна дата: листопад, 30
1918 - ординарій Краківський Адам Сапєга висвятив на єпископа у Краківській катедрі о. Петра Маньковського, призначеного ординарієм відновленої Кам'янець-Подільської дієцезії;
1989 - освячено костел св. Георгія мч. у Тур'їх Реметах на Закарпатті;
1991 - о. Юрій Зімінський звершив першу Месу на сходах занедбаного і майже зруйнованого костелу св. Миколая у Кам'янському на Дніпропетровщині;
1996 - храм св. Андрія Апостола у Сахкамені на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський;
2003 - єпископ Леон Дубравський консекрував новоспоруджений храм Зіслання Святого Духа в смт. Дунаївці на Хмельниччиін;
2008 - єпископ Мар’ян Бучек освятив новозбудовану каплицю Зіслання Святого Духа в Краматорську на Донеччині;

У 1925 році у Гниловодах розпочали відбудовувати колишню каплицю вже як костел. Вимурували стіни аж до даху та спорудили парафіяльний будинок і господарські будівлі, проте через недостатність коштів на цьому зупинились. Богослужіння двічі на місяць відправляли у місцевій греко-католицькій церкві. І відновили будівництво святині (ймовірно, за проектом львівського архітектора Людомила Гюрковича) лише 1937 року завдяки фінансуванню із повітового фонду та Львівської курії. Завершили спорудження мурованого костелу 1939 року, коли кількість римо-католиків у селі перевищила сім сотень осіб.

Фотознімок: Петро Грушко

Після ІІ світової війни зачинений костел у Гниловодах радянська влада перетворила на колгоспний склад. У 80-х роках завалилось склепіння колишньої сакральної бідівлі, а 1991 року її передали греко-католикам. Після ремонту та часткової перебудови вони послуговуються колишнім римсько-католицьким храмом як церквою Усікновення голови Івана Хрестителя.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.