ІВАНІВКА. Колишній костел св. Станіслава єп. мч. (1893 - 1896). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

48137 Іванівка

Село Іванівка відоме від 1428 року, згадане також 1576 року. У 80-х роках ХІХ століття тут проживало дві тисячі мешканців, більшість з яких були українцями. У 1946-1947 роках зі села переселено до Польщі близько двох сотень поляків, а замість них поселили привезених із Польщі (Лемківщина, Підляшшя, Холмщина) українців. Нині Іванівка налічує майже 1600 селян. Належала до Теребовельського району, а від 2020 року входить до Тернопільського.

Католики латинського обряду села належали до парафії у Теребовлі. 1893 року було закладено фундамент філіального мурованого костелу, спорудження якого здійснювалось коштом вірян та завдяки фінансовій допомозі Фонду Будівництва Каплиць і місцевої власниці Флорентини з Дзєдушицьких Ценської. Вже 1894 року храм, в основному, був споруджений, проте продовжував добудовуватись ще наступного року, а його освячення відбулось 1896 року.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: грудень, 07
1998 - Папа Йоан Павло II для костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі освятив наріжний камінь та передав його майбутньому єпископу о. Яну Собіло через свого секретаря майбутнього архієпископа о. Мечислава Мокшицького;
2001 - призначений титулярним архієпископом Равелло та Апостольським нунцієм в Грузії і Вірменії (а потім - і в Азербайджані) майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Клаудіо Ґуджеротті;
2008 - єпископ Ян Нємєц освятив вівтар каплиці Успіння Пресвятої Діви Марії у Волиці на Хмельниччині;
Наступна дата: грудень, 08
1737 - інгрес до Кам'янець-Подільської катедри єпископа Франциска Кобельського;
1873 - о. Валерій Буш освятив новозбудований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Печеніжені на Івано-Франківщині;
1878 - висвячений на священника у Перемишлі (Польща) місцевим ординарієм єпископом Мацеєм Хіршлером майбутній єпископ-помічник Львівський та кардинал Ян Пузина;
1890 - освячено новозбудований костел св. Йосифа, Обручника Пресвятої Діви Марії у Поникві на Львівщині;
1926 - новозбудовану каплицю у Рокитному на Рівненщині освятив о. Станіслав Фіялковським;
1927 - освячено відновлену каплицю Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії сс.-непорочниць у Мацеєві (Лукові) на Волині;
1930 - новоспоруджений костел Христа Царя у Львові-Брюховичах освятив архієпископ Болеслав Твардовський;
1932 - освячено новоспоруджений гарнізонний костел св. Йосифа, Улюбленця у Рівному;
1933 - новозбудований костел св. Ізидора у Римачах на Волині освятив о. Стефан Ястжембський;
1991 - єпископ Ян Пурвінський освятив повернені верхній та нижній храми у Бердичеві на Житомирщині;
1992 - єпископ Маркіян Трофим'як в Остап'єму на Тернопільщині повторно освятив повернений храм під титулом Матері Божої Неустанної Допомоги i св. Вацлава;
1995 - єпископ Ян Ольшанський освятив новозбудований костел Пресвятої Трійці у Волочиську на Хмельниччині;
2006 - о. Ян Нємєц, призначений єпископом-поміником Кам'янець-Подільськи, консекрований кардиналом Мар'яном Яворським у Кам'янець-Подільському катедрі;
2007 - єпископ Мар'ян Бучек освятив дзвінницю поруч з каплицею Матері Божої Чудотворного Медальйона та св. Андрія Боболі у Мерефі на Харківщині та дзвін на ній;
2010 - о. Ян Собіло, номінований єпископм-помічником Харківсько-Запорізьким, висвячений на єпископа у Харківській катедрі єпископом Харківсько-Запорізьким Мар’яном Бучеком;
2018 - єпископ Віталій Кривицький в каплиці Воздвиження Хреста Господнього у Києві освятив пам'ятну таблицю о. Тадеушу Хоппе SDB;
2019 - єпископ Едвард Кава в костелі св. Миколая у Куликові на Львівщині освятив новий вівтар, амвон, вхідні двері та відновлений вівтарний хрест;

Наступого, 1897 року в Іванівці було утворено парафіяльну експозитуру, до якої увійшла також Глещава. 1912 року понад 1700 вірян обслуговував експозит о. Станіслав Кавецький. У 1925 році у селі постала самостійна парафія, яка охопила окрім Глещави також сусідню Лозівку з філіальною мурованою каплицею 1922 року. Костел тоді ж покрили бляхою, придбали дзвін та образ до головного вівтаря. Храм мав ще два бічні вівтарі - Матері Божої та Пресвятого Серця Ісуса (усі були дерев'яними). Від 1933 року 1300 вірних перебували під опікою адміністратора о. Яна Шуля.

У березні 1944 року іванівський душпастир о. Францішек Наперач покинув село після нападу бойовиків УПА (врятувався, переховуючись на горищі костелу). Його наступник о. Казимир Білоус переїхав до Теребовлі у грудні 1944 року, коли був поранений під час упівського нападу на Лозівку. Після репатріації парафіян-поляків костел зачинили перетворивши його спочатку на зерносховище, а потім - на спортивний зал. Після падіння комуністичного режиму колишній римсько-католицький храм передали православним, які його відремонтували та добудували купол. І нині він є церквою Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми