KOBYŁOWŁOKI. Dawny kościół p.w. Narodzenia Najświętszej Maryi Panny (1891). Tarnopolski obw., Tarnopolski r-n

48164 Кобиловолоки

Перша письмова згадка про село датується 1394 роком під назвою Кобиляки, потім поселення згадується у 1456, 1471, 1491 та 1496 роках. У 80-х роках ХІХ століття за кількістю українці у селі майже утричі перевищували поляків, проте у 30-х роках ХХ століття їх вже було майже порівно. У 1964-1990 роках Кобиловолоки називались Жовтневим. Нині тут проживає майже 1600 селян. Село належало до Теребовельського району, а тепер - до Тернопільського.

Місцеві римо-католики входили до парафії Пресвятої Трійці у Янові Теребовельському (нині - Долина). 1891 року завдяки зусиллям янівського настоятеля о. Михаїла Ліци та коштам місцевих власників Дунін-Борковських у Кобиловолоках збудували та освятили філіальний мурований костел разом із парафіяльним будинком. І цього ж року тут постала парафіяльна експозитура. У 1902 році цей храм консекрував архієпископ Йосиф Більчевський під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії. Перед І світовою війною тут служив експозит о. Петро Тшнадель.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: październik, 09
1705	- первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський;
1718	- єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині;
1774	- єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував кармелітський костел св. Іллі, пророка в Луцьку;
1938	- новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда;
2013	- єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові;
2021	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному;
Następna data: październik, 10
1717	- храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха;
1737	- інгрес митрополита Львівського архієпископа Миколая Вижицького до Львівської архікатедри;
1775	- архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Богородчанах на Івано-Франківщині та освятив головний і бічні вівтарі;
1837	- єпископ Франциск Мацкевич консекрував костел св. Миколая у Смтричі на Хмнльниччині;
1892	- єпископ Антоній Церр консекрував костел Пресвятої Трійці у Канделі на Одещині;
1906	- о. Владислав Бандурський отримав призначення єпископом-помічником Львівським;
1937	- новоспоруджену каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії у Джурині на Тернопільщині освятив о. Ян Дзюбан;
1998	- єпископ Станіслав Падевський став Львівським єпископом-помічником; - костел-церкву бл. Теодора Ромжі у Нижньому Коропці на Закарпатті консекрували єпископ Антал Майнек та греко-католицький владика Іван Семедій;
1999	- єпископ Рейгард Леттман з Німеччини освятив орган у Луцькій катедрі; - костел Пресвятої Трійці у Новгородці на Запоріжжі консекрував єпископ Леон Дубравський;
2009	- єпископ Мар'ян Бучек освятив фундаменти костелу Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі;
2020	- новозбудований костел Преображення Господнього в Кодимі на Одещині освятив єпископ Станіслав Широкорадюк; - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив стації Хресної дороги у костелі св. Станіслава єп. мч. у Балті на Одещині;

У 1925 році в Кобиловолоках було утворено самостійну парафію, яка пізніше охопила також мазурську колонію Вітосівку (біля села Мшанець), а також села Млиниська, Мшанець і Папірню із філіальними каплицями 1912, 1930 та 1893 років відповідно. Відомо, що 1926 року під час візитації парафії було занотовано її 'фатальний стан' попри те, що вона отримала пожертву від родини місцевих власників Борковських. Від 1929 року парафію адміністрував о. Антоній Пшибильський, який у середині 30-х років обслуговував понад 1700 вірян.

В лютому 1945 року останній душпастир о. Зигмунт Гендзінський переїхав до Янова, забравши зі собою частину костельного майна, а решту передав греко-католицькій церкві, бо її парох допомагав римо-католикам. Більшість парафіян польського етнічного походження було переселено до Польщі. Костел радянська влада зачинила, а від 1952 року використовувала в якості складського приміщення колгоспу. Нині колишній римсько-католицький храм пустує та руйнується.