ŁADYCZYN. Kościół p.w. Wniebowzięcia (Uspinnya) Najświętszej Maryi Panny / św. Kazimierza (1913 - 1922). Tarnopolski obw., Tarnopolski r-n

48124 Ладичин,
вул. Івана-Франка

Перша згадка у документах про Ладичин (Владичин) датується 18 листопадом 1454 року, проте поселення тут було ще за княжих часів. 1880 року у ньому проживало півтори тисячі мешканців, з них лише три сотні були римо-католиками, нині ж у селі, яке входило до Теребовельського району, а від 2020 року - до Тернопільського, - близько 1200 осіб.

Католики латинського обряду села належали до парафії Пресвятої Трійці у Микулинцях. У 1911 році, коли їх чисельність сягнула майже півтисячі, коштом місцевої власниці Йозефи Рей у Ладичині облаштували тимчасову каплицю у дерев'яному будинку колишньої корчми та заснували парафіяльну експозитуру. Наступного року завдяки пожертвам вірян каплицю було оснащено. 2 лютого 1913 року микулинецький настоятель о. Людвик Вейс освятив дерев'яну дзвіницю із подарованими Йозефою Рей чотирма дзвонами, що отримали імена членів її родини.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: maj, 13
1881	- номінований єпископом-помічником Львівським з титулярним престолом в Трапезополісі о. Северин Моравський;
1883	- отримав єпископське свячення у Санкт-Петербурзі з рук Влоцлавського ординарія Олександра Бересьнєвіча о. Симон Козловський, номінований ординарієм Луцько-Житомирським;
1989	- майбутній єпископ о. Рафал Керницький освятив повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині;
2012	- каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської;
2017	- о. Едварда Каву призначено єпископом-помічником Львівської архiдієцезії; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті та архієпископ Мечислав Мокшицький в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині коронували скульптуру Фатімської Матері Божої коронами, освяченими Папою Римським Франциском; - повністю збудований та оснащений костел Святої Родини у Харкові консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископа Мар'яна Бучека, а також освятив нову скульптуру Пресвятої Богородиці на подвір'ї храму;
2018	- єпископ Едуард Кава в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині освятив скульптури Ангела Миру і Фатімських трьох пастушків; - єпископ Леон Малий освятив капличку св. Йоана з Непомук, встановлену поблизу костелу св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині;
Następna data: maj, 14
1911	- єпископ Владислав Бандурський освятив наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії Кам‘янці-Бузькій на Львівщині;
1974	- у Клайпеді (Литва) народився майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас;
2016	- єпископ Антал Майнек освятив у Рахові на Закарпатті на подвір'ї костелу св. Йоана Непомуки пам'ятну дошку на честь осіб, які протистояли знесенню храму в радянські часи;
2022	- архієпископ Мечислав Мокшицький передав санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію в Полупанівці на Тернопільщині мощі бл. Матері Єлизавети Рози Чацької;

А 27 червня 1913 року єпископ Владислав Бандурський освятив фундамент мурованого костелу, будівництво якого здійснювалось за типовим проектом Тадеуша Обмінського 1903 року на 400 осіб та за кошти Йозефи Рей і парафіян, але було перерване І світовою війною. Спорудження храму відновили 1921 року та завдяки фінансовій допомозі владних інституцій завершили вже 1922 року. 19 листопада його освятив під титулом св. Казимира (на честь трагічно загиблого сина фундаторки) той же о. Людвик Вейс, який тоді був не тільки настоятелем в Микулинцях, але й теребовельський деканом. У 1924 році новозбудований та оснащений костел консекрував архієпископ Львівський Болеслав Твардовський. Наступного року експозитура в Ладичині стала самостійною парафією.

З ініціативи настоятеля о. Лаврентія Генджака наприкінці 20-х - на початку 30-х років дах храму покрили бляхою та збудували муровану дзвіницю замість дерев'яної. 1935 року святиню розписав Павло Гаєвський зі Львова разом із своїми учнями. Костел мав головний вівтар 1922 року та два бічних Матері Божої Ченстоховської і Пресвятого Серця Ісуса. Від 1932 року парафію чисельністю близько 1300 вірян, до якої входила також Людвиківка (від 1946 року - Дворіччя) із філіальною калицею кінця 30-х років, обслуговував адміністратор о. Павло Гарсьця.

Вже 1945 року із Ладичина до Польщі разом із частиною костельного майна виїхала більшість поляків-парафіян, а 23 квітня 1946 року парафію покинув о. Гарсьця. По 19 березня 1992 року костел було закрито (там знаходилось зерносховище). 19 грудня 1992 року повернений храм освятили під новим титулом Успіння Пресвятої Діви Марії. Потім було здійснено його грунтовний ремонт. Ладичин і далі обслуговують дієцезіальні священники парафії Пресвятої Трійці у Микулинцях.