 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
48120 Микулинці,
вул. Хоткевича, 2,
+380 (3551) 513-41
Перша писемна згадка про Микулинці (Микулин) датується 1096 роком, згадуються також у 1202, 1444 та 1459 роках. У 1595 році поселення отримало статус міста, підтверджений у 1758 році. У 80-х роках ХІХ століття тут проживало 3642 мешканці, у тому числі 946 греко- і 926 римо-католиків. З 1940 року Микулинці є селищем міського типу і до 1962 року були райцентр (потім увійшли до Теребовельського району, а від 2020 року - до Тернопільського). Населення - понад 3600 осіб.
У 1619 році костел св. Анни, що існував в Микулинцях, принаймні, з кінця XVI століття та згадувався 1615 року, був знищений під час турецько-татарського нападу. Пізніше постала тут каплиця (ймовірно, дерев'яна), що станом на 1677 рік обслуговувалась священниками Кам'янець-Подільської дієцезії (одне богослужіння на тиждень). 1718 року занотовано дерев'яний храм під титулом св. Йоана Хрестителя, який збудували раніше, бо парафія у Микулинцях вважається заснованою до 1715 року.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: листопад, 29 | |
| 1790 | - єпископ Луцький Фелікс Турський призначений Краківським єпископом-ординарієм; - єпископ Адам Нарушевич отримав Луцьку кафедру; |
| 1819 | - освятили новозбудований костел Пресвятої Трійці в Поморянах на Львівщині; |
| 2012 | - о. Радослав Змітрович призначений єпископом-помічником Кам'янець-Подільським; |
| Наступна дата: листопад, 30 | |
| 1918 | - ординарій Краківський Адам Сапєга висвятив на єпископа у Краківській катедрі о. Петра Маньковського, призначеного ординарієм відновленої Кам'янець-Подільської дієцезії; |
| 1989 | - освячено костел св. Георгія мч. у Тур'їх Реметах на Закарпатті; |
| 1991 | - о. Юрій Зімінський звершив першу Месу на сходах занедбаного і майже зруйнованого костелу св. Миколая у Кам'янському на Дніпропетровщині; |
| 1996 | - храм св. Андрія Апостола у Сахкамені на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський; |
| 2003 | - єпископ Леон Дубравський консекрував новоспоруджений храм Зіслання Святого Духа в смт. Дунаївці на Хмельниччиін; |
| 2008 | - єпископ Мар’ян Бучек освятив новозбудовану каплицю Зіслання Святого Духа в Краматорську на Донеччині; |
У 1761 році архієпископ Львівський Вацлав Сераковський заклав наріжний камінь мурованого костелу на новому місці за проектом Августа Мошинського, який взяв за взірець католицьку святиню при королівському палаці у Дрездені (творіння відомого архітектора Ґаетано К'явері). Збудований коштом місцевих власників Потоцьких храм 1779 року було консекровано під титулом Пресвятої Трійці. А наступного року Потоцькі фундували також монастир місіонерів-вікентійців, доручивши їм обслуговувати парафію та опікуватись новим і старим (дерев'яним) костелами, проте вже 1785 року австрійська влада ліквідувала цей монастир.
У 1799 році мурований храм ззовні та всередені пошкодила буря. Через зволікання з його ремонтом, викликане, у першу чергу, відсутністю фінансування, 1816 року звільнили від обов'язків настоятеля о. Конрада Рагуеля. Ймовірно, що пізніше ремонт таки відбувся, особливо, після пожежі 1859 року. Чергові відновлення святині здійснювались у 1891 та 1912 роках, а в 1926-1929 роках відбулась його реставрація під керівництвом професора Вітольда Мінкевича та інженера Адама Мсцівуєвського.
Від 1925 року 1700-1800 вірян, що проживали у Микулинцях та ще чотирьох селах, обслуговував настоятель о. Ян Нєдзєльський, а парафія мала філіальну святиню у Ладичині, який виділився у самостійну парафію. Костел окрім головного вівтаря Пресвятої Трійці мав чотири бічні - Матері Божої, Пресвятого Серця Ісуса, св. Йосифа і св. Антонія. Від 1945 року зачинений радянською владою храм використовувався в якості військових приміщень, зерносховища та складу солі. 22 грудня 1989 року суттєво знищений колишній костел повернули місцевим римо-католикам, які від того часу поетапно його ремонтували. 3 січня 2002 року храм зазнав пошкоджень у вигляді тріщин в мурах та склепінні внаслідок трьохбального землетрусу, епіцентр якого припав саме на Микулинці.
Микулинці обслуговують дієцезіальні священники, працюють черниці-кармелітки згромадження Сестер Кармеліток Дитятка Ісуса та сестри-непорочниці (згромадження Сестер Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії).
