48120 Микулинці,
вул. Хоткевича, 2,
+380 (3551) 513-41
Перша писемна згадка про Микулинці (Микулин) датується 1096 роком, згадуються також у 1202, 1444 та 1459 роках. У 1595 році поселення отримало статус міста, підтверджений у 1758 році. У 80-х роках ХІХ століття тут проживало 3642 мешканці, у тому числі 946 греко- і 926 римо-католиків. З 1940 року Микулинці є селищем міського типу і до 1962 року були райцентр (потім увійшли до Теребовельського району, а від 2020 року - до Тернопільського). Населення - понад 3600 осіб.
У 1619 році костел св. Анни, що існував в Микулинцях, принаймні, з кінця XVI століття та згадувався 1615 року, був знищений під час турецько-татарського нападу. Пізніше постала тут каплиця (ймовірно, дерев'яна), що станом на 1677 рік обслуговувалась священниками Кам'янець-Подільської дієцезії (одне богослужіння на тиждень). 1718 року занотовано дерев'яний храм під титулом св. Йоана Хрестителя, який збудували раніше, бо парафія у Микулинцях вважається заснованою до 1715 року.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: грудень, 09 | |
1923 | - перенесений з Липовця дерев'яний костелик у Вацевичах (від 1945р. - Залужани) освятив під титулом Благовіщення Пресвятої Діви Марії єпископ Кароль Фішер; |
1933 | - у Зінновіці в Німеччині помер колишній єпископ-ординарій Тираспольський Йосиф Кесслер, похований в Орнбау; |
1995 | - о. Антал Майнек призначений єпископом-помічником Апостольської адміністратури Закарпаття; |
Наступна дата: грудень, 10 | |
1769 | - у Варшаві з рук єпископа Антоніна Пжедвоєвського отримав священичі свячення митрополит-архієпископ Львівський Каетан Кіцький; |
2000 | - архієпископ Мар'ян Яворський освятив відремонтований орган в костелі Христа Царя в Івано-Франківську; |
2016 | - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Гуджеротті урочисто освятив новоспоруджену каплицю св. Йосифа Ремісника в Улянівці на Житомирщині; |
2017 | - єпископ Антал Майнек освятив земельну ділянку та фундамент під храм храм св. Кінги в Берегові-Ардові на Закарпатті; |
2019 | - о. Микола Лучок, номінований єпископом-помічником Мукачівським, висвячений на єпископа у катедрі в Мукачеві Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Ґуджеротті; |
У 1761 році архієпископ Львівський Вацлав Сераковський заклав наріжний камінь мурованого костелу на новому місці за проектом Августа Мошинського, який взяв за взірець католицьку святиню при королівському палаці у Дрездені (творіння відомого архітектора Ґаетано К'явері). Збудований коштом місцевих власників Потоцьких храм 1779 року було консекровано під титулом Пресвятої Трійці. А наступного року Потоцькі фундували також монастир місіонерів-вікентійців, доручивши їм обслуговувати парафію та опікуватись новим і старим (дерев'яним) костелами, проте вже 1785 року австрійська влада ліквідувала цей монастир.
У 1799 році мурований храм ззовні та всередені пошкодила буря. Через зволікання з його ремонтом, викликане, у першу чергу, відсутністю фінансування, 1816 року звільнили від обов'язків настоятеля о. Конрада Рагуеля. Ймовірно, що пізніше ремонт таки відбувся, особливо, після пожежі 1859 року. Чергові відновлення святині здійснювались у 1891 та 1912 роках, а в 1926-1929 роках відбулась його реставрація під керівництвом професора Вітольда Мінкевича та інженера Адама Мсцівуєвського.
Від 1925 року 1700-1800 вірян, що проживали у Микулинцях та ще чотирьох селах, обслуговував настоятель о. Ян Нєдзєльський, а парафія мала філіальну святиню у Ладичині, який виділився у самостійну парафію. Костел окрім головного вівтаря Пресвятої Трійці мав чотири бічні - Матері Божої, Пресвятого Серця Ісуса, св. Йосифа і св. Антонія. Від 1945 року зачинений радянською владою храм використовувався в якості військових приміщень, зерносховища та складу солі. 22 грудня 1989 року суттєво знищений колишній костел повернули місцевим римо-католикам, які від того часу поетапно його ремонтували. 3 січня 2002 року храм зазнав пошкоджень у вигляді тріщин в мурах та склепінні внаслідок трьохбального землетрусу, епіцентр якого припав саме на Микулинці.
Микулинці обслуговують дієцезіальні священники, працюють черниці-кармелітки згромадження Сестер Кармеліток Дитятка Ісуса та сестри-непорочниці (згромадження Сестер Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії).