48107 Острівець
Перша документальна згадка про Острівець датується 1471 роком, а в 1575-1609 роках поселення вважалось містом. 1880 року нараховувало понад 660 мешканців (лише 180 римо-католиків). Село входило до Теребовельського району, а від 2020 року - до Тернопільського.
Місцеві римо-католики належали до парафії у Теребовлі. Спочтку богослужіння для них без жодних проблем проводили в греко-католицькій церкві у сусідньому селі Застіночне. Але 21 вересня 1891 року освяченням подарованої власником сільського маєтку Фейвелом Соммерстейном земельної ділянки (чи наріжного каменю?) в Острівці з ініціативи теребовельського настоятеля о. Яна Калиневича розпочали будівництво філіального мурованого храму, який освятили 9 червня 1893 року. Меси відправляли тут кожної другої неділі та у свята.
Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
---|---|
Bieżąca data: październik, 06 | |
1822 | - висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький; |
1896 | - костел св. Мартина, єпископа у Піщаному Броді (Шпейєрі) на Миколаївщині освятив єпископ Тираспольський Антон Церр; |
1929 | - освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині; |
2001 | - отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович; |
2007 | - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського; |
2010 | - єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії; |
2013 | - архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому
архієпископу Зигмунту Фелінському; - в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека; |
Następna data: październik, 07 | |
1742 | - у Варшаві висвячений на єпископа своїм старшим братом ординарієм Плоцьким Антонієм Дембовським призначений Кам'янець-Подільським єпископом-ординарієм о. Миколай Дембовський, майбутній Львівський архієпископ-номінант; |
1765 | - дерев'яний храм у Рижищеві на Київщині освятив під титулом св. Станіслава київський декан та настоятель парафії у Фастові о. Мартин Рибінський; |
1826 | - новозбудований та оснащений костел св. Анни у Барі на Вінничині консекрував Францішек Мацкевич; |
1928 | - о. Франциск Лісовський, призначений єпископом-помічником Львівським, рукоположений в єпископи у Львівській катедрі архієпископом Болеславом Твардовським; |
1931 | - освячено наріжний камінь костелу Матері Божої Остробрамської у Львові; |
1934 | - урочисто освячено новозбудований костел Матері Божої Остробрамської у Львові; |
1955 | - у Вероні (Італія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті; |
1995 | - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині консекрував архієпископ Мар'ян Яворський; - храм св. Олександра у Києві консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
1997 | - єпископ Антал Майнек призначений Апостольським адміністратором Закарпаття; |
1999 | - єпископ Леон Дубравський заклав освячений Папою Йоаном Павлом ІІ наріжний камінь під будівництво храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
2003 | - єпископ Станіслав Падевський освятив розарій з каменю, встановлений навколо храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
2011 | - співкатедру Бога Отця Милосердного у Запоріжжі проголошено санктуарієм Бога Отця Милосердного; |
2013 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині; |
2014 | - єпископ Леон Малий освятив встановлену у головному вівтарі костелу св. Станіслава єп. мч. у Буську
на Львівщині копію чудотворної ікони Буської Божої Матері; - архієпископ Петро Мальчук в каплиці св. Гіацинта Одровонжа у Києві освятив копію ікони Матері Божої Жовківської (Святого Розарію), подаровану з Варшави; |
2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький ввів до костелу Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова мощі свв. Папи Йоана Павла ІІ та с. Фаустини Ковальської; |
2018 | - єпископ Леон Дубравський освятив капличку із скульптурою Матері Божої в огорожі костелу св. Адальберта (Войтеха)
у Гвардійському на Хмельниччині; - освячено Тау-хрест із скульптурою св. Франциска на території костелу Доброго Пастиря у Ключарках на Закарпатті; |
2019 | - єпископ Антал Майнек освятив встановлений у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Сторожниці на Закарпатті старий орган; - єпископ Станіслав Широкорадюк в парафії Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив монастир францисканців; |
2023 | - єпископ Петро Лучок призначений ординарієм Мукачівської дієцезії; |
У 1910-1911 роках в Острівці спорудили мурований парафіяльний будинок, а 1911 року було створено парафіяльну експозитуру, до якої увійшли також ще три сусідні села (загальна чисельність вірних становила близько тисячі осіб). 1914 року відбулись дві події: московітські війська знищили парафіяльний дім та було придбано головний вівтар. Після відбудови парафіяльного будинку та придбання у 1923-1924 роках двох бічних вівтарів Острівець 1925 року став садибою самостійної парафії. У 1938 році адміністратора парафії (від 1924 року) о. Едуарда Дембнінського замінив о. Роман Штаєр, а кількість вірних тоді збільшилась майже до 1300. Костел мав дерев'яні головний вівтар Матері Божої Непорочної 1914 року та бічні св. Йосифа 1923 року і Пресвятого Серця Ісуса 1924 року, а також муровану дзвіницю з трьома дзвонами.
Останній адміністратор парафії о. Штаєр із частиною костельного майна виїхав до Теребовлі 15 листопада 1944 року, пізніше до Польщі виїхали віряни-поляки. Якісь костельні предмети були забрані до місцевої церкви, а сам храм до 1993 року використовували в якості зерносховища. Потім його будівля пустувала, перебуваючи у занедбаному, напівзруйнованому стані.
Лише 1910 року з ініціативи уродженця села письменника Романа Лубківського розпочали в колишньому костелі ремонтно-реставраційні роботи з наміром перетворити його на храм-музей сакральної культури краю. У листопада 2015 року архієпископ Василій Семенюк (УГКЦ) освятив відреставрований храм в якості греко-католицької церкви святого великомученика Димитрія.