|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
47620 Сороцьке
Село Сороцьке вперше у документах (як Соське) згадується 1474 року чи навіть у 1423 році, а потім - у 1519 та 1564 роках. У 70-х - 80-х роках ХІХ століття налічувало близько 2100 селян, переважна більшість яких була українцями. Нині тут проживає майже півтори тисячі мешканців. Сороцьке входило до Теребовельського району, а від 2020 року - до Тернопільського.
Місцеві римо-католики належали до парафії св. Вацлава у Баворові. У 1865 році (за чисельності вірян близько 130 осіб) у Сороцькому збудували філіальну каплицю, в якій іноді відправлялись богослужіння. Коли ж кількість католиків латинського обряду у селі сягнула чотирьох з половиною сотень осіб, 1902 року архієпископ Львівський Йосиф Більчевський освятив наріжний камінь філіального неоготичного мурованого костелу.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 13 | |
| 1881 | - номінований єпископом-помічником Львівським з титулярним престолом в Трапезополісі о. Северин Моравський; |
| 1883 | - отримав єпископське свячення у Санкт-Петербурзі з рук Влоцлавського ординарія Олександра Бересьнєвіча о. Симон Козловський, номінований ординарієм Луцько-Житомирським; |
| 1989 | - майбутній єпископ о. Рафал Керницький освятив повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| 2012 | - каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської; |
| 2017 | - о. Едварда Каву призначено єпископом-помічником Львівської архiдієцезії; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті та архієпископ Мечислав Мокшицький в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині коронували скульптуру Фатімської Матері Божої коронами, освяченими Папою Римським Франциском; - повністю збудований та оснащений костел Святої Родини у Харкові консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископа Мар'яна Бучека, а також освятив нову скульптуру Пресвятої Богородиці на подвір'ї храму; |
| 2018 | - єпископ Едуард Кава в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині
освятив скульптури Ангела Миру і Фатімських трьох пастушків; - єпископ Леон Малий освятив капличку св. Йоана з Непомук, встановлену поблизу костелу св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині; |
| Наступна дата: травень, 14 | |
| 1911 | - єпископ Владислав Бандурський освятив наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії Кам‘янці-Бузькій на Львівщині; |
| 1974 | - у Клайпеді (Литва) народився майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас; |
| 2016 | - єпископ Антал Майнек освятив у Рахові на Закарпатті на подвір'ї костелу св. Йоана Непомуки пам'ятну дошку на честь осіб, які протистояли знесенню храму в радянські часи; |
| 2022 | - архієпископ Мечислав Мокшицький передав санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію в Полупанівці на Тернопільщині мощі бл. Матері Єлизавети Рози Чацької; |
Будівництво храму коштом родини власників Сороцького Баворовських під кервіництвом та за проектом львівського архітектора Михайла Ковальчука завершили, в основному, 1907 року. Його освятили (ймовірно, що тоді ж), проте оздоблення та оснащення костелу продовжувалось і далі. А 1909 року тут було засновано парафільну експозитуру, яка охопила також сусідні села Ілавче та Козівка, де пізніше постали філіальні муровані каплиці. Перед І світовою війною чисельність вірних у Сороцькому збільшилась удвічі та становила понад дев'ять сотень, а у всій ескпозитурі, яку тоді обслуговував о. Кароль Процик, - майже дві тисячі.
У 1923-1925 роках у Сороцькому постала самостійна парафія, якою опікувались адміністратори оо. Владислав Журек, Юліан Рудніцький, Роман Фіт, а від 1935 року - Сігізмунд Гендзинський. Костел мав головний неоготичний дерев'яний вівтар Матері Божої Неустанної Допомоги 1913 року та два бічні (теж дерев'яні) зі скульптурами Пресвятого Серця Ісуса та Матері Божої Святого Розарію. 1937 року було збудовано окрему дзвіницю біля храму на три дзвони, до якої встигли цього ж року придбати лише два.
Останній душпастир Сороцька о. Адам Дрижга 23 листопада 1944 року загинув від рук українських націоналістів. Частину костельного майна та парафіяльну документацію вдалось вивезти до Польщі. Зачинений храм радянською владою використовувався спочатку як зерносховище, а потім - в якості складу хімдобрив. У 70-ті роки пожежа знищила покрівлю, нині ж костел перебуває у стані руїни без жодної надії на реставрацію, бо римо-католики у селі відсутні, а місцеві спільноти інших конфесій мають свої церкви.
Головна сторінка