SOROCKO. Dawny kościół p.w. Matki Bożej Neustającej Pomocy (1902 - 1907). Tarnopolski obw., Tarnopolski r-n

47620 Сороцьке

Село Сороцьке вперше у документах (як Соське) згадується 1474 року чи навіть у 1423 році, а потім - у 1519 та 1564 роках. У 70-х - 80-х роках ХІХ століття налічувало близько 2100 селян, переважна більшість яких була українцями. Нині тут проживає майже півтори тисячі мешканців. Сороцьке входило до Теребовельського району, а від 2020 року - до Тернопільського.

Місцеві римо-католики належали до парафії св. Вацлава у Баворові. У 1865 році (за чисельності вірян близько 130 осіб) у Сороцькому збудували філіальну каплицю, в якій іноді відправлялись богослужіння. Коли ж кількість католиків латинського обряду у селі сягнула чотирьох з половиною сотень осіб, 1902 року архієпископ Львівський Йосиф Більчевський освятив наріжний камінь філіального неоготичного мурованого костелу.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: październik, 09
1705	- первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський;
1718	- єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині;
1774	- єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував кармелітський костел св. Іллі, пророка в Луцьку;
1938	- новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда;
2013	- єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові;
2021	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному;
Następna data: październik, 10
1717	- храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха;
1737	- інгрес митрополита Львівського архієпископа Миколая Вижицького до Львівської архікатедри;
1775	- архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Богородчанах на Івано-Франківщині та освятив головний і бічні вівтарі;
1837	- єпископ Франциск Мацкевич консекрував костел св. Миколая у Смтричі на Хмнльниччині;
1892	- єпископ Антоній Церр консекрував костел Пресвятої Трійці у Канделі на Одещині;
1906	- о. Владислав Бандурський отримав призначення єпископом-помічником Львівським;
1937	- новоспоруджену каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії у Джурині на Тернопільщині освятив о. Ян Дзюбан;
1998	- єпископ Станіслав Падевський став Львівським єпископом-помічником; - костел-церкву бл. Теодора Ромжі у Нижньому Коропці на Закарпатті консекрували єпископ Антал Майнек та греко-католицький владика Іван Семедій;
1999	- єпископ Рейгард Леттман з Німеччини освятив орган у Луцькій катедрі; - костел Пресвятої Трійці у Новгородці на Запоріжжі консекрував єпископ Леон Дубравський;
2009	- єпископ Мар'ян Бучек освятив фундаменти костелу Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі;
2020	- новозбудований костел Преображення Господнього в Кодимі на Одещині освятив єпископ Станіслав Широкорадюк; - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив стації Хресної дороги у костелі св. Станіслава єп. мч. у Балті на Одещині;

Будівництво храму коштом родини власників Сороцького Баворовських під кервіництвом та за проектом львівського архітектора Михайла Ковальчука завершили, в основному, 1907 року. Його освятили (ймовірно, що тоді ж), проте оздоблення та оснащення костелу продовжувалось і далі. А 1909 року тут було засновано парафільну експозитуру, яка охопила також сусідні села Ілавче та Козівка, де пізніше постали філіальні муровані каплиці. Перед І світовою війною чисельність вірних у Сороцькому збільшилась удвічі та становила понад дев'ять сотень, а у всій ескпозитурі, яку тоді обслуговував о. Кароль Процик, - майже дві тисячі.

У 1923-1925 роках у Сороцькому постала самостійна парафія, якою опікувались адміністратори оо. Владислав Журек, Юліан Рудніцький, Роман Фіт, а від 1935 року - Сігізмунд Гендзинський. Костел мав головний неоготичний дерев'яний вівтар Матері Божої Неустанної Допомоги 1913 року та два бічні (теж дерев'яні) зі скульптурами Пресвятого Серця Ісуса та Матері Божої Святого Розарію. 1937 року було збудовано окрему дзвіницю біля храму на три дзвони, до якої встигли цього ж року придбати лише два.

Останній душпастир Сороцька о. Адам Дрижга 23 листопада 1944 року загинув від рук українських націоналістів. Частину костельного майна та парафіяльну документацію вдалось вивезти до Польщі. Зачинений храм радянською владою використовувався спочатку як зерносховище, а потім - в якості складу хімдобрив. У 70-ті роки пожежа знищила покрівлю, нині ж костел перебуває у стані руїни без жодної надії на реставрацію, бо римо-католики у селі відсутні, а місцеві спільноти інших конфесій мають свої церкви.