 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
48100 Теребовля,
вул. Князя Василька, 140А,
+380 (3551) 214-42,
f.b.: KosciolwTrembowli
Перша документальна згадка про княже місто Теребовлю датується 1093 роком. Раніше Було столицею Теребовельського білохорватського, а потім і руського князівств. Магдебурзьке право отримала у 1389 році у складі Королівства Польського, з 1434 року - центр староства, повітовий та районний (з 1940 року) центр. Від 2020 року входить до Тернопільського району. Проживає нині у місті понад 13500 мешканців.
У 1396 році вперше згадується дерев'яний костел, спорудження якого на Старому Місті (на лівому березі Гнізни) пов'язують з іменем короля Владислава Ягайла. 1423 року було засновано парафію та споруджено новий дерев'яний храм Успіння Матері Божої під замком на правому березі Гнізни (теж королівська фундація). 18.08.1578р. та 05.06.1778р. королі Стефан Баторій і Станіслав Понятовський підтвердили надання парафіяльних привілеїв.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 04 | |
| 1803 | - о. Ігнатій Треттер освятив новоспоруджений храм Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині; |
| 1846 | - у Львівській катедрі з рук Львівського архієпископа вірменського обряду Самуеля Стефановича єпископські свячення отримав призначений на посаду Перемишльського єпископа о. Франциск Вежхлейський, майбутній митрополит Львівський; |
| 1887 | - костел cвв. Апп. Петра і Павла у Степовому (Карлсруе) на Миколаївщині консекрував єпископ Тираспольський Антон Церр; |
| 1894 | - освячено костел бл. Кінги у Стебнику на Львівщині; |
| 1986 | - освячено новоспоруджену каплицю св. Франциска у Вінниці; |
| 1987 | - о. Йосиф Легович звершив першу післявоєнну Месу у поверненому костелі св. Миколая у Пнікуті на Львівщині; |
| 1998 | - єпископ Ян Ольшанський освятив новозбудований храм cв. Владислава у Бедриківцях на Хмельниччині; |
| 2003 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений розпис костелу св. Архангела Михаїла у Чернівцях-Садгорі; - єпископ Мар'ян Бучек освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині; |
| 2005 | - єпископ Станіслав Падевський освятив новозбудовану каплицю св. Йосифа Обручника Пресвятої Діви Марії у Макіївці на Донеччині; |
| 2013 | - о. Владислав Лізун освятив відновлену протягом останніх 6 місяців каплицю Христа Розіп'ятого в костелі cв. Антонія Падуанського у Львові; |
| 2014 | - єпископ Антал Майнек консекрував костел св. Франциска у Мукачеві на Закарпатті; - єпископ Ян Пурвінський освятив каплицю св. Агнеси у Соколові на Житомирщині; |
| 2015 | - єпископ Леон Дубравський освятив наріжний камінь храму св. Франциска в Андрійківцях на Хмельниччині; - архієпископ Петро Мальчук освятив наріжний камінь майбутнього костелу св. Терези від Немовляти Ісуса в Ірпині біля Києва; |
| 2020 | - єпископ Віталій Кривицький освятив відновлений храм св. Терези від Немовляти Ісуса і нову Хресну дорогу у Кам'яному Броді на Житомирщині; |
| Наступна дата: жовтень, 05 | |
| 1856 | - костел св. Валентина у Раковці на Львівщині консекрував архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1990 | - Апостольський делегат в СРСР та Росії архієпископ Франческо Коласуонно освятив земельну ділянку під будівництво костелу у Довбиші на Житомирщині; |
| 2008 | - кардинал Мар'ян Яворський консекрував новозбудований храм Матері Божої Святого Розарію в Косові на Івано-Франківщині; |
| 2013 | - архієпископ Станіслав Будзік (Польща) за участі єпископів Мар'яна Бучека, Яна Собіло, Леона Дубравського, Станіслава Широкорадюка та Степана Менька (УГКЦ) консекрував костел Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
| 2015 | - єпископ Мар'ян Бучек в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Бердянську на Запоріжжі освятив меморіальну таблицю, присвячену консекрації храму; |
| 2017 | - тимчасову каплицю cвв. Апп. Петра і Павла у Сокільниках під Львовом освятив архієпископ Мечислав Мокшицький; |
| 2019 | - єпископ Віталій Скомаровський на території колишнього кладовища освятив земельну ділянку під будівництво храму у Горохові на Волині; - єпископ Леон Малий впровадив реліквії св. Йоана Павла ІІ до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
У 1666 році парафіяльний костел мав чотири вівтарі, з яких три бічні були присвячені св. Валентину, св. Анні і Жертвуванню Господа Ісуса. 1718 року занотовано поганий стан храму (і потребу в його ремонті), три вівтарі - головний Пресвятої Трійці та два бічних (останні із згаданих раніше), а також дзіницю з чотирма дзвонами. Ця інформація була підтверджена і 1763 року.
У 1784 році парафіяльні богослужіння перенесли до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії кармелітів (очевидно, через поганий стан парафіяльного дерев'яного храму, вартість якого австрійська влада оцінила лише у 200 злотих). На початку XIX століття парафіяльний костел згорів. Його руїни простояли кілька десятиліть, а потім місце, на якому він стояв, забудували. З 90-х років через поганий технічний стан кармелітського храму богослужіння здійснювалось у греко-католицькій церкві. У 1917 році під замком спорудили тимчасову каплицю-барак. 1919 року богослужіння знову перенесено до храму кармелітів, який частково відреставрували.
Сучасний мурований костел завдяки зусиллям настоятеля парафії (від 1919 року) о. Євстахія Єловецького було збудовано у стилі давніх римських християнських базилік за проектом Адольфа Шишко-Богуша у 1924-1927 роках. 14 вересня 1924 року архієпископ Болеслав Твардовський освятив наріжний камінь будівлі, а 15 квітня 1928 року - консекрував храм. Цього ж, 1928 року було споруджено парафіяльний будинок. 1930 року о. Єловецького на посаді настоятеля замінив о. Михаїл Папроцький. У різні часи парафія, охоплюючи сусідні села, мала філіальні святині у Боричівці, Глещаві, Іванівці, Кровинці, Лошневі, Острівці, Семенові і цвинтарну у Теребовлі та налічувала наприкінці 30-х років близько 5200 вірних.
О. Папроцький разом із частиною костельного майна покинув Теребовлю 5 липня 1945 року, а через кілька місяців виїхали також до Польщі із останнім транспортом і його вікарії. Зачинений храм спочатку використовували як зерносховище, а в 50-х роках перетворили на дім культури. Першу Месу на хорах ще не поверненого костелу звершили вже у квітні 1991 року, 4 квітня 1992 року повернули його верхню частину, а 2003 року - повністю. 29 червня цього ж року кардинал Мар'ян Яворський відправив у ньому першу Службу. Відтоді проводяться ремонт та реконструкція храму. 24 вересня 2020 року архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відновлену вівтарну частину костелу.
Парафію обслуговують дієцезіальні священники, на її теренах працюють та мають свій монастир черниці згромадження Сестер Жертвування Пресвятої Діви Марії (презентки).
