|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
48100 Теребовля,
вул. Князя Василька, 140А,
+380 (3551) 214-42,
f.b.: KosciolwTrembowli
Перша документальна згадка про княже місто Теребовлю датується 1093 роком. Раніше Було столицею Теребовельського білохорватського, а потім і руського князівств. Магдебурзьке право отримала у 1389 році у складі Королівства Польського, з 1434 року - центр староства, повітовий та районний (з 1940 року) центр. Від 2020 року входить до Тернопільського району. Проживає нині у місті понад 13500 мешканців.
У 1396 році вперше згадується дерев'яний костел, спорудження якого на Старому Місті (на лівому березі Гнізни) пов'язують з іменем короля Владислава Ягайла. 1423 року було засновано парафію та споруджено новий дерев'яний храм Успіння Матері Божої під замком на правому березі Гнізни (теж королівська фундація). 18.08.1578р. та 05.06.1778р. королі Стефан Баторій і Станіслав Понятовський підтвердили надання парафіяльних привілеїв.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 15 | |
| 1695 | - єпископ Баківський Аманд Чешейка консекрував новозбудований костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Підкамені на Львівщині; |
| 1883 | - освячено костел св. Софії у Підволочиську на Тернопільщині; |
| 2004 | - кардинал Мар'ян Яворський у співслужінні єпископів Мар'яна Бучека та Леона Малого в костелі св. Архангела Михаїла у Тартакові на Львівщині здійснив інтронізацію копії образу Тартаківської Матері Божої; |
| 2016 | - єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископів Яна Собіло і Мар'яна Бучека консекрував
катедру Успіння Пресвятої Діви Марії у Харкові; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Гуджеротті освятив фигурку св. Йосифа і таблицю при наріжному камені монастиря паулінів з каплицею Божого Милосердя у Маріуполі на Донеччині; |
| Наступна дата: травень, 16 | |
| 1746 | - заплакав кривавими сльозами образ Христа Розіп'ятого майбутнього санктуарію у Берездівцях на Львівщині; |
| 1840 | - архієпископ Франциск Піштек консекрував костел Успіння Пресвятої Діви Марії (старий храм) у Кам'янці-Бузькій на Львівщині; |
| 1861 | - освячено костел св. Яна Непомуцького у Феліцієнталі (нині - Долинівка) на Львівщині; |
| 1929 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував відремонтований костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Кам‘янці-Бузькій на Львівщині; |
| 1990 | - о. Войцех Дажицький освятив повернений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Брацлаві на Вінничині; |
| 1998 | - інгрес ординарія Луцького єпископа Маркіяна Трофим'яка до Луцької катедри; |
| 2009 | - інгрес єпископа Мар’яна Бучека до Харківської катедри Успіння Пресвятої Діви Марії; |
| 2015 | - на подвір’ї храму св. Йоана Непомуки у Рахові на Закарпатті освячено пам’ятник о. Яношу Лінценболд, який працював тут у 1815-1857 роках та збудував сучасний костел; |
| 2018 | - єпископ Віталій Кривицький консекрував костел св. Софії у Суслах на Житомирщині; |
У 1666 році парафіяльний костел мав чотири вівтарі, з яких три бічні були присвячені св. Валентину, св. Анні і Жертвуванню Господа Ісуса. 1718 року занотовано поганий стан храму (і потребу в його ремонті), три вівтарі - головний Пресвятої Трійці та два бічних (останні із згаданих раніше), а також дзіницю з чотирма дзвонами. Ця інформація була підтверджена і 1763 року.
У 1784 році парафіяльні богослужіння перенесли до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії кармелітів (очевидно, через поганий стан парафіяльного дерев'яного храму, вартість якого австрійська влада оцінила лише у 200 злотих). На початку XIX століття парафіяльний костел згорів. Його руїни простояли кілька десятиліть, а потім місце, на якому він стояв, забудували. З 90-х років через поганий технічний стан кармелітського храму богослужіння здійснювалось у греко-католицькій церкві. У 1917 році під замком спорудили тимчасову каплицю-барак. 1919 року богослужіння знову перенесено до храму кармелітів, який частково відреставрували.
Сучасний мурований костел завдяки зусиллям настоятеля парафії (від 1919 року) о. Євстахія Єловецького було збудовано у стилі давніх римських християнських базилік за проектом Адольфа Шишко-Богуша у 1924-1927 роках. 14 вересня 1924 року архієпископ Болеслав Твардовський освятив наріжний камінь будівлі, а 15 квітня 1928 року - консекрував храм. Цього ж, 1928 року було споруджено парафіяльний будинок. 1930 року о. Єловецького на посаді настоятеля замінив о. Михаїл Папроцький. У різні часи парафія, охоплюючи сусідні села, мала філіальні святині у Боричівці, Глещаві, Іванівці, Кровинці, Лошневі, Острівці, Семенові і цвинтарну у Теребовлі та налічувала наприкінці 30-х років близько 5200 вірних.
О. Папроцький разом із частиною костельного майна покинув Теребовлю 5 липня 1945 року, а через кілька місяців виїхали також до Польщі із останнім транспортом і його вікарії. Зачинений храм спочатку використовували як зерносховище, а в 50-х роках перетворили на дім культури. Першу Месу на хорах ще не поверненого костелу звершили вже у квітні 1991 року, 4 квітня 1992 року повернули його верхню частину, а 2003 року - повністю. 29 червня цього ж року кардинал Мар'ян Яворський відправив у ньому першу Службу. Відтоді проводяться ремонт та реконструкція храму. 24 вересня 2020 року архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відновлену вівтарну частину костелу.
Парафію обслуговують дієцезіальні священники, на її теренах працюють та мають свій монастир черниці згромадження Сестер Жертвування Пресвятої Діви Марії (презентки).
Головна сторінка