ЗОЛОТНИКИ. Колишній костел св. Станіслава єп. мч. (1836 - 1858). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

48115 Золотники

Перша писемна згадка про Золотники датується 1410 роком, наступна - 28 листопада 1435 року. У 1485р. поселення отримало магдебурзьке право та згадується як місто у 1459, 1469 і 1485 роках. 1890 року тут проживало 2081 мешканців, у тому числі 1240 греко- і 616 римо-католиків, нині - понад 1700 осіб. Від січня 1940р. до 30 грудня 1962р. Золотники були райцентром, потім увійшли до Теребовельського району, а 2020 року - до Тернопільського. У 1984р. втратили статус міста, ставши селищем міського типу, а з 1991 року є селом.

Парафія у Золотниках заснована у серпні 1459 року коштом їх власника Михайла Золотницького (Вільчека). Тоді чи трохи раніше постав перший костел (вочевидь, дерев'яний), який мав титул Матері Божої, св. Станіслава, св. Войтеха, св. Йоана Хрестителя і св. Миколая. Був знищений татарами у першій половині XVII століття та відновлений, проте 1648 року його знову потрібно було відбудовувати.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: серпень, 12
1777 - єпископ Криспін Цешковський у Більшівцях на Івано-Франківщині освятив храм Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією ззовні та 7 його вівтарів;
1862 - в Лує (Острогівка) Самарської губернії Росії народився майбутній єпископ-ординарій Тираспольський Йосиф Кесслер;
1995 - у головному вівтарі костелу св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині урочисто встановлено чудотворний образ Матері Божої Ченстоховської XVIII століття;
Наступна дата: серпень, 13
2002 - кардинал Мар'ян Яворський освятив розпис костелу св. Антонія у Лосячі на Тернопільщині;
2016 - архієпископ Мечислав Мокшицький у співслужінні єпископів Віталія Скомаровського, Леона Дубравського, Станіслава Широкорадюка, Яна Собіло та Мар'яна Бучека освятив скульптуру Матері Божої Непорочної на площі перед будинком харківських єпископів;

На початку XVIIIст. згадується у Золотниках черговий невеликий дерев'яний храм з трьома вівтарями (головним Матері Божої та бічними Святого Хреста і св. Антонія)), який 1763 року вже вважався старим. Після відновлення 1825 року цей храм у 1827 році мав вже чотири вівтарі (головний св. Станіслава єп. мч. і бічні Пресвятої Трійці, Матері Божої і св. Антонія), інше значне спорядження, а також муровану дзвіницю з двома дзвонами. У 1826-1827рр. було споруджено парафіяльний будинок. Проте дерев'яна святиня згоріла 22 червня 1827 року.

Новий (мурований) костел у Золотниках почали будувати 1836 року, заклавши його фундамент, але спорудження затягнулось надовго. Новозбудований храм освятив 18 грудня 1857 року декан теребовельський та настоятель парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Настасові о. Йосиф Габрилевич, а повністю завершили будівництво наступного року. Консекрація костелу відбулась після його оснащення у 1872 році, її здійнив архієпископ Франциск Вежхлейський.

Джерело фотознімка: Петро Грушко

У 1925-1929рр. у Золотниках відбувся ремонт святині та допоміжних будівель. Наприкінці 30-х років храм 5 вівтарів (окрім головного бічні Пресвятого Серця Ісуса, Серця Матері Божої, Матері Божої Лурдської і Христа Розіп'ятого), інше значне спорядження, а також муровану дзвіницю із трьома дзвонами. Від 1926 року парафію обслуговував настоятель о. Антоній Шварц, налічувала вона понад 2900 вірян, які проживали також у чотирьох сусідніх селах та мала філіальні каплиці у Соснові і Панталихах (раніше були також у Соколові та цвинтарна у Золотниках). Із серпня 1942 року по лютий 1944 року вікарієм парафії служив майбутній Перемишльський архієпископ о. Ігнатій Токарчук.

Джерело фотознімка: Steve Karpa

Храм у Золотниках зазнав ушкоджень під час ІІсв. війни та дій загонів УПА. У грудні 1944 року останній душпастир парафії (ймовірно, о. Вільгельм Дорожинський) разом із найціннішим костельним майном виїхав до Польщі. У 1950 році святиню перебудували, поділивши її на два поверхи, та облаштували у ній кінотеатр і дім культури. Проте з 1991-1992 років внаслідок несправності даху колишній костел не використовується та перебуває у стані руїни.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми