ZŁÓTNIKI. Dawny kościół p.w. św. Stanisława B. M. (1836 - 1858). Tarnopolski obw., Tarnopolski r-n

48115 Золотники

Перша писемна згадка про Золотники датується 1410 роком, наступна - 28 листопада 1435 року. У 1485р. поселення отримало магдебурзьке право та згадується як місто у 1459, 1469 і 1485 роках. 1890 року тут проживало 2081 мешканців, у тому числі 1240 греко- і 616 римо-католиків, нині - понад 1700 осіб. Від січня 1940р. до 30 грудня 1962р. Золотники були райцентром, потім увійшли до Теребовельського району, а 2020 року - до Тернопільського. У 1984р. втратили статус міста, ставши селищем міського типу, а з 1991 року є селом.

Парафія у Золотниках заснована у серпні 1459 року коштом їх власника Михайла Золотницького (Вільчека). Тоді чи трохи раніше постав перший костел (вочевидь, дерев'яний), який мав титул Матері Божої, св. Станіслава, св. Войтеха, св. Йоана Хрестителя і св. Миколая. Був знищений татарами у першій половині XVII століття та відновлений, проте 1648 року його знову потрібно було відбудовувати.

Ważne wydarzenia
w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: marzec, 03
1962 - колишній архієпископ-митрополит Львівський Євгеній Базяк призначений Краківським архієпископом-митрополитом та Апостольським адміністратором Львівської архідієцезії у Любачеві (Польща);
2001 - інгрес кардинала Мар'яна Яворського до Львівської катедри;
Następna data: marzec, 04
1720 - архієпископ Ян Скарбек консекрував новозбудований бернардинський костел св. Миколая у Бережанах на Тернопільщині;
1771 - єпископ Холмський Фелікс Турський призначений правлячим єпископом Луцьким;
1889 - рукоположений в священники майбутній єпископ-ординарій Тираспольський Йосиф Кесслер;
1991 - у Житомирській катедрі Апостольським делегатом в Радянському Союзі архієпископом Франческом Колусуонно рукоположений в єпископи ординарій Житомирський о. Ян Пурвінський;

На початку XVIIIст. згадується у Золотниках черговий невеликий дерев'яний храм з трьома вівтарями (головним Матері Божої та бічними Святого Хреста і св. Антонія)), який 1763 року вже вважався старим. Після відновлення 1825 року цей храм у 1827 році мав вже чотири вівтарі (головний св. Станіслава єп. мч. і бічні Пресвятої Трійці, Матері Божої і св. Антонія), інше значне спорядження, а також муровану дзвіницю з двома дзвонами. У 1826-1827рр. було споруджено парафіяльний будинок. Проте дерев'яна святиня згоріла 22 червня 1827 року.

Новий (мурований) костел у Золотниках почали будувати 1836 року, заклавши його фундамент, але спорудження затягнулось надовго. Новозбудований храм освятив 18 грудня 1857 року декан теребовельський та настоятель парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Настасові о. Йосиф Габрилевич, а повністю завершили будівництво наступного року. Консекрація костелу відбулась після його оснащення у 1872 році, її здійнив архієпископ Франциск Вежхлейський.

Zdjęcie: Петро Грушко

У 1925-1929рр. у Золотниках відбувся ремонт святині та допоміжних будівель. Наприкінці 30-х років храм 5 вівтарів (окрім головного бічні Пресвятого Серця Ісуса, Серця Матері Божої, Матері Божої Лурдської і Христа Розіп'ятого), інше значне спорядження, а також муровану дзвіницю із трьома дзвонами. Від 1926 року парафію обслуговував настоятель о. Антоній Шварц, налічувала вона понад 2900 вірян, які проживали також у чотирьох сусідніх селах та мала філіальні каплиці у Соснові і Панталихах (раніше були також у Соколові та цвинтарна у Золотниках). Із серпня 1942 року по лютий 1944 року вікарієм парафії служив майбутній Перемишльський архієпископ о. Ігнатій Токарчук.

Zdjęcie: Steve Karpa

Храм у Золотниках зазнав ушкоджень під час ІІсв. війни та дій загонів УПА. У грудні 1944 року останній душпастир парафії (ймовірно, о. Вільгельм Дорожинський) разом із найціннішим костельним майном виїхав до Польщі. У 1950 році святиню перебудували, поділивши її на два поверхи, та облаштували у ній кінотеатр і дім культури. Проте з 1991-1992 років внаслідок несправності даху колишній костел не використовується та перебуває у стані руїни.

INNE ŚWIATYNI Z TYMI SAMYMI: