 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
47730 Буцнів
Поселення Буцнів (Бучнів) вперше у документах згадується у 1464 році, 1469 року отримало маґдебурзьке право. Наступні письмові згадки - у 1473, 1501, 1504 та 1564 роках. 1838 року Буцнів втратив статус міста. У 80-х роках цього століття село нараховувало понад півтори тисячі мешканців, більшість яких була греко-католиками. Нині тут проживає майже півтори тисяч осіб.
Католики латинського обряду села належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Настасові. Ще 1882 року вони, декларуючи готовність збудувати костел, звернулись до Львівської курії з проханням щодо заснування у Буцнові парафію. І вже у 1887-1888 роках задяки коштам міцевого власника Теодора Серватовського та вірян Буцнова і сусідніх Серединок цей храм за проектом львівського архітектора Юліана Захаревича було, в основному, споруджено.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: січень, 14 | |
| 1722 | - єпископ Станіслав Гозій став ординарієм у Кам'янці-Подільському; |
| 1729 | - в Чарноцині на теренах Гнєзненської архідієцезії (Польща) народився майбутній єпископ Луцький Фелікс Турський; |
| 1850 | - інгрес до Львівськї катедри архієпископа-митрополита Львівського Лукаша Баранецького; |
| 1919 | - у Гутищі Бродському (парафія Пониква) Тернопільського воєводстсва народився майбутній єпископ Ян Ольшанський, ординарій Кам'янець-Подільський; |
| Наступна дата: січень, 15 | |
| 1812 | - архієпископ-митрополит Львівський Каетан Кіцький помер в резиденції в Оброшиному, де його і поховали; |
| 1842 | - ординарій Кам'янець-Подільський єпископ Франциск Мацкевич помер, похований у крипті місцевої катедри; |
| 1885 | - колишній ординарій Луцько-Житомирський єпископ Каспер Боровський помер у Плоцьку (Польща), похоронений у місцевій катедрі; |
| 2016 | - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив каплицю Божого Милосердя у новоспорудженій будівлі монастиря у Маріуполі на Донеччині; |
Хоча вже від 1889 року тут проживав в якості експозита вікарій настасівської парафії, проте формального заснування експозитури, а тим більше - парафії, довелось чекати до 1901 року. 18 серпня 1890 року оздоблений та оснащений храм консекрував єпископ-помічник Львівський Ян Пузина. Під час І світової війни московітські війська зруйнували частину костелу разом із вежею. У 1922-1923 роках завдяки зусиллям настоятеля о. Нестора Шукальського храм відремонтували за винятком вежі, відновлення якої відклали на майбутнє (втім, цього так і не сталось).
Костел мав головний вівтар з образом Матері Божої Ченстоховської та чотири бічні св. Йосифа, св. Адальберта (Войтеха), Пресвятого Серця Ісуса та св. Антонія з Дитятком. Від 1935 року парафію у Буцневі чисельністю понад 2200 вірян обслуговував настоятель о. Юліан Маліновський, а належали до неї також сусідні села Велика Березовиця, Острів та Серединки зі своїми філіальними каплицями. Останній настоятель о. Маліновський разом із парафіянами-поляками та частиною костельного майна після ІІ світової війни виїхав до Польщі, а костел було зачинено.
Храм радянська влада використовувала спочатку як зерносховище, а потім в якості складу хімдобрив. Від 1993 року колишнім костелом після відповідного ремонту стали послуговуватись православні Київського патріархату. Нині є храмом свв. Апп. Петра і Павла Православної Церкви України.
