47730 Буцнів
Поселення Буцнів (Бучнів) вперше у документах згадується у 1464 році, 1469 року отримало маґдебурзьке право. Наступні письмові згадки - у 1473, 1501, 1504 та 1564 роках. 1838 року Буцнів втратив статус міста. У 80-х роках цього століття село нараховувало понад півтори тисячі мешканців, більшість яких була греко-католиками. Нині тут проживає майже півтори тисяч осіб.
Католики латинського обряду села належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Настасові. Ще 1882 року вони, декларуючи готовність збудувати костел, звернулись до Львівської курії з проханням щодо заснування у Буцнові парафію. І вже у 1887-1888 роках задяки коштам міцевого власника Теодора Серватовського та вірян Буцнова і сусідніх Серединок цей храм за проектом львівського архітектора Юліана Захаревича було, в основному, споруджено.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: грудень, 07 | |
| 1998 | - Папа Йоан Павло II для костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі освятив наріжний камінь та передав його майбутньому єпископу о. Яну Собіло через свого секретаря майбутнього архієпископа о. Мечислава Мокшицького; |
| 2001 | - призначений титулярним архієпископом Равелло та Апостольським нунцієм в Грузії і Вірменії (а потім - і в Азербайджані) майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Клаудіо Ґуджеротті; |
| 2008 | - єпископ Ян Нємєц освятив вівтар каплиці Успіння Пресвятої Діви Марії у Волиці на Хмельниччині; |
| Наступна дата: грудень, 08 | |
| 1737 | - інгрес до Кам'янець-Подільської катедри єпископа Франциска Кобельського; |
| 1873 | - о. Валерій Буш освятив новозбудований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Печеніжені на Івано-Франківщині; |
| 1878 | - висвячений на священника у Перемишлі (Польща) місцевим ординарієм єпископом Мацеєм Хіршлером майбутній єпископ-помічник Львівський та кардинал Ян Пузина; |
| 1890 | - освячено новозбудований костел св. Йосифа, Обручника Пресвятої Діви Марії у Поникві на Львівщині; |
| 1926 | - новозбудовану каплицю у Рокитному на Рівненщині освятив о. Станіслав Фіялковським; |
| 1927 | - освячено відновлену каплицю Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії сс.-непорочниць у Мацеєві (Лукові) на Волині; |
| 1930 | - новоспоруджений костел Христа Царя у Львові-Брюховичах освятив архієпископ Болеслав Твардовський; |
| 1932 | - освячено новоспоруджений гарнізонний костел св. Йосифа, Улюбленця у Рівному; |
| 1933 | - новозбудований костел св. Ізидора у Римачах на Волині освятив о. Стефан Ястжембський; |
| 1991 | - єпископ Ян Пурвінський освятив повернені верхній та нижній храми у Бердичеві на Житомирщині; |
| 1992 | - єпископ Маркіян Трофим'як в Остап'єму на Тернопільщині повторно освятив повернений храм під титулом Матері Божої Неустанної Допомоги i св. Вацлава; |
| 1995 | - єпископ Ян Ольшанський освятив новозбудований костел Пресвятої Трійці у Волочиську на Хмельниччині; |
| 2006 | - о. Ян Нємєц, призначений єпископом-поміником Кам'янець-Подільськи, консекрований кардиналом Мар'яном Яворським у Кам'янець-Подільському катедрі; |
| 2007 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив дзвінницю поруч з каплицею Матері Божої Чудотворного Медальйона та св. Андрія Боболі у Мерефі на Харківщині та дзвін на ній; |
| 2010 | - о. Ян Собіло, номінований єпископм-помічником Харківсько-Запорізьким, висвячений на єпископа у Харківській катедрі єпископом Харківсько-Запорізьким Мар’яном Бучеком; |
| 2018 | - єпископ Віталій Кривицький в каплиці Воздвиження Хреста Господнього у Києві освятив пам'ятну таблицю о. Тадеушу Хоппе SDB; |
| 2019 | - єпископ Едвард Кава в костелі св. Миколая у Куликові на Львівщині освятив новий вівтар, амвон, вхідні двері та відновлений вівтарний хрест; |
Хоча вже від 1889 року тут проживав в якості експозита вікарій настасівської парафії, проте формального заснування експозитури, а тим більше - парафії, довелось чекати до 1901 року. 18 серпня 1890 року оздоблений та оснащений храм консекрував єпископ-помічник Львівський Ян Пузина. Під час І світової війни московітські війська зруйнували частину костелу разом із вежею. У 1922-1923 роках завдяки зусиллям настоятеля о. Нестора Шукальського храм відремонтували за винятком вежі, відновлення якої відклали на майбутнє (втім, цього так і не сталось).
Костел мав головний вівтар з образом Матері Божої Ченстоховської та чотири бічні св. Йосифа, св. Адальберта (Войтеха), Пресвятого Серця Ісуса та св. Антонія з Дитятком. Від 1935 року парафію у Буцневі чисельністю понад 2200 вірян обслуговував настоятель о. Юліан Маліновський, а належали до неї також сусідні села Велика Березовиця, Острів та Серединки зі своїми філіальними каплицями. Останній настоятель о. Маліновський разом із парафіянами-поляками та частиною костельного майна після ІІ світової війни виїхав до Польщі, а костел було зачинено.
Храм радянська влада використовувала спочатку як зерносховище, а потім в якості складу хімдобрив. Від 1993 року колишнім костелом після відповідного ремонту стали послуговуватись православні Київського патріархату. Нині є храмом свв. Апп. Петра і Павла Православної Церкви України.
Костели і каплиці України