БАЙКІВЦІ. Костел св. Шарбеля (1937). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

47711 Байківці,
вул. Січових Стрільців - Івана Франка,
f.b.: sharbelbajkivci

Перша писемна згадка про Байківці датується 1653 роком. Тривалий час поселення було розділене на Старі Байківці та Нові Байківці. 1880 року тут проживало понад 770 мешканців, нині - близько трьох з половиною тисяч осіб. У 1940-1941 і 1944-1962 роках село належало до Великобірківського району.

Католики латинського обряду села належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Чернелеві Мазовецькому, який нині називається Соборним. В середині ХІХ століття їх було близько 340, а 1901 року, коли чисельність вірян перевищила півтисячі, у Байківцях коштом Леона Подлеського спорудили дерев'яну каплицю. Перед І світовою війною кількість вірних збільшилась до понад 660 осіб.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: грудень, 09
1923 - перенесений з Липовця дерев'яний костелик у Вацевичах (від 1945р. - Залужани) освятив під титулом Благовіщення Пресвятої Діви Марії єпископ Кароль Фішер;
1933 - у Зінновіці в Німеччині помер колишній єпископ-ординарій Тираспольський Йосиф Кесслер, похований в Орнбау;
1995 - о. Антал Майнек призначений єпископом-помічником Апостольської адміністратури Закарпаття;
Наступна дата: грудень, 10
1769 - у Варшаві з рук єпископа Антоніна Пжедвоєвського отримав священичі свячення митрополит-архієпископ Львівський Каетан Кіцький;
2000 - архієпископ Мар'ян Яворський освятив відремонтований орган в костелі Христа Царя в Івано-Франківську;
2016 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Гуджеротті урочисто освятив новоспоруджену каплицю св. Йосифа Ремісника в Улянівці на Житомирщині;
2017 - єпископ Антал Майнек освятив земельну ділянку та фундамент під храм храм св. Кінги в Берегові-Ардові на Закарпатті;
2019 - о. Микола Лучок, номінований єпископом-помічником Мукачівським, висвячений на єпископа у катедрі в Мукачеві Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Ґуджеротті;

Увесь міжвоєнний період чисельність римо-католиків у Байківцях становила приблизно півтисячі вірян. Для них лише один раз на місяць душпастирі із Чернелева Мазовецького звершували богослужіння у старій дерев'яній каплиці. Її у 30-х роках замінив мурований костел, збудований у Старих Байківцях завдяки їх власникам Марії та Юліушу Фредбергам та власникам Нових Байківців родині Несьоловських. Станом на 1936 рік спорудження храму вже було на завершенні, а в жовтні 1937 року його освятив тернопільський декан та настоятель тернопільської парафії Матері Божої Неустанної Допомоги о. Аполінарій Валенга.

Джерело фотознімка: facebook.com/sharbelbajkivci

Костел у Байківцях зберігся у порівняно непоганому стані (зокрема, завдяки зусиллям місцевих греко-католиків) і був переданий в користування Церкві. 27 вересня 2020 року його освятив архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископів Едварда Кави та Броніслава Бернацького. Під час цієї урочистості у храмі було інтронізовано мощі св. Шарбеля.

Розташовані майже поряд із Тернополем Байківці обслуговують дієцезіальні священники із тернопільської парафії Божого Милосердя i Матері Божої Неустанної Допомоги.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.