БАЙКІВЦІ. Костел св. Шарбеля (1937). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

47711 Байківці,
вул. Січових Стрільців - Івана Франка,
f.b.: sharbelbajkivci

Перша писемна згадка про Байківці датується 1653 роком. Тривалий час поселення було розділене на Старі Байківці та Нові Байківці. 1880 року тут проживало понад 770 мешканців, нині - близько трьох з половиною тисяч осіб. У 1940-1941 і 1944-1962 роках село належало до Великобірківського району.

Католики латинського обряду села належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Чернелеві Мазовецькому, який нині називається Соборним. В середині ХІХ століття їх було близько 340, а 1901 року, коли чисельність вірян перевищила півтисячі, у Байківцях коштом Леона Подлеського спорудили дерев'яну каплицю. Перед І світовою війною кількість вірних збільшилась до понад 660 осіб.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: листопад, 08
1908 - теребовельський декан та настоятель о. Станіслав Коженьовський освятив ще не завершений храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Глещаві на Тернопільшині;
1998 - костел св. Архангела Михаїла у Кузьмині на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський;
Наступна дата: листопад, 09
1834 - інгрес до Львівської архікатедри митрополита-архієпископа Франциска Лушина;
1924 - вмуровано наріжний камінь костелу cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині;
1996 - храм Діви Марії Цариці у Кобелевиці на Закарпатті освятив єпископ Антал Майнек;
1997 - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Коростишеві на Житомирщині консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк;
2019 - у Київській співкатедрі консекрований Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Гуджеротті о. Олександр Язловецький, призначений єпископом-помічником Київсько-Житомирським;
2020 - у крипті Кам'янець-Подільської катедри поряд з єпископом-ординарієм Яном Ольшанським похоронено єпископа-помічника Яна Нємца;

Увесь міжвоєнний період чисельність римо-католиків у Байківцях становила приблизно півтисячі вірян. Для них лише один раз на місяць душпастирі із Чернелева Мазовецького звершували богослужіння у старій дерев'яній каплиці. Її у 30-х роках замінив мурований костел, збудований у Старих Байківцях завдяки їх власникам Марії та Юліушу Фредбергам та власникам Нових Байківців родині Несьоловських. Станом на 1936 рік спорудження храму вже було на завершенні, а в жовтні 1937 року його освятив тернопільський декан та настоятель тернопільської парафії Матері Божої Неустанної Допомоги о. Аполінарій Валенга.

Джерело фотознімка: facebook.com/sharbelbajkivci

Костел у Байківцях зберігся у порівняно непоганому стані (зокрема, завдяки зусиллям місцевих греко-католиків) і був переданий в користування Церкві. 27 вересня 2020 року його освятив архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископів Едварда Кави та Броніслава Бернацького. Під час цієї урочистості у храмі було інтронізовано мощі св. Шарбеля.

Розташовані майже поряд із Тернополем Байківці обслуговують дієцезіальні священники із тернопільської парафії Божого Милосердя i Матері Божої Неустанної Допомоги.

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми