|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
47743
Село у документах вперше згадується 1411 роком, є згадки також у 1439 і 1447 роках. Від 1519 року вважалось приватним містом, що було підтверджено також 1543 року, проте з розвитком Тернополя як економічного і оборонного центру занепало і знову стало селом. На початку 80-х років ХІХст. тут проживало 1253 мешканців, у тому числі 818 греко- і 378 римо-католиків, нині - понад шість сотень осіб.
Вперше мурована замкова каплиця у Баворові згадується у 1600 році, а 1666 року занотовано пошкодження козаками поховань Баворовських і Збараських, що знаходились у ній. Настоятель місцевої парафії св. Вацлава звершував у цьому храмі богослужіння кожних середи і п'ятниці.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: листопад, 08 | |
| 1908 | - теребовельський декан та настоятель о. Станіслав Коженьовський освятив ще не завершений храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Глещаві на Тернопільшині; |
| 1998 | - костел св. Архангела Михаїла у Кузьмині на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський; |
| Наступна дата: листопад, 09 | |
| 1834 | - інгрес до Львівської архікатедри митрополита-архієпископа Франциска Лушина; |
| 1924 | - вмуровано наріжний камінь костелу cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині; |
| 1996 | - храм Діви Марії Цариці у Кобелевиці на Закарпатті освятив єпископ Антал Майнек; |
| 1997 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Коростишеві на Житомирщині консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 2019 | - у Київській співкатедрі консекрований Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Гуджеротті о. Олександр Язловецький, призначений єпископом-помічником Київсько-Житомирським; |
| 2020 | - у крипті Кам'янець-Подільської катедри поряд з єпископом-ординарієм Яном Ольшанським похоронено єпископа-помічника Яна Нємца; |
Співвласник містечка Юрій Баворовський у заповіті від 28 жовтня 1728 року віддав каплицю разом із замком та фінансово-майновим забезпеченням бернардинам, проте попри затвердження фундації архієпископом Вацлавом Сераковським з невідомих причин монастир не було утворено. 1746 року у замковій каплиці було поховано фундатора.
Приблизно 1759 року Йосиф Баворовський завершив у Баворові будівництво нової мурованої замкової каплиці разом із будинком пребендарія з використанням будматеріалів, отриманих від розбору замкових мурів. Першим пребендарієм став о. Симон Щудлікєвич, який згадується ще 1754 року, тобто під час спорудження храму. У заповіті фундатора 1764 року на утримання каплиці та душпастиря були виділені значні кошти, проте вже наступного року вони перейшли на фінансово-майнове забезпечення парафії. Святиня мала шанований вірянами образ Матері Божої Ченстоховської, занотований 1667 року.
В австрійські часи, в рамках йосифінської реформи замкову каплицю у Баворові віддали греко-католикам (у джерелах інколи датують перетворення цієї каплиці на греко-католицьку церкву 1747 роком, що є помилкою). У 1838 та 1898 роках її було відновлено, а 1903 року збудовали муровану дзвіницю на чотири дзвони. У 1954 році храм віддали православним Московського патріархату, а 1961 року радянська влада церкву зачинила. Відтоді вона руйнувалась, у 1963-1964 роках вдалося врятувати від знищення церковні дзвони. 6 січня 1989 року повернену церкву, яку колись збудували як римсько-католицьку замкову каплицю, освятили під титулом Різдва Івана Хрестителя.
Нині цим храмом у Баворові почергово користуються спільноти Української Греко-Католицької Церкви та Православної Церкви України.
Головна сторінка