Село у документах вперше згадується 1411 роком, є згадки також у 1439 і 1447 роках. Від 1519 року вважалось приватним містом, що було підтверджено також 1543 року,
проте з розвитком Тернополя як економічного і оборонного центру занепало і знову стало селом. На початку 80-х років ХІХст. тут проживало 1253 мешканців, у тому числі 818 греко- і 378
римо-католиків, нині - понад шість сотень осіб.
Католицьке кладовище у Баворові місцевої парафії св. Вацлава є одним із найстаріших на Тернопільщині і постало не пізніше 1805 року. Там, зокрема,
серед збережених могил початку ХІХ століття є також пам'ятник баворівському настоятелю о. Антонію Соєцькому, який помер 1815 року, проте цвинтарна каплиця була збудована, ймовірно, десь на початку
другої половини цього століття.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: лютий, 16
1899
- призначений єпископом-помічником Перемишльським о. Йосиф Пельчар, майбутній святий;
Наступна дата: лютий, 17
1709
- полонений московитами архієпископ-митрополит Львівський Константій Зелінський помер у Москві;
1754
- Тодійський єпископ-ординарій Gerolamo Formagliari у Римі рукоположив в пресвітори майбутнього єпископа Луцького Фелікса Турського;
1884
- розпочало працю засноване о. Зигмунтом Гораздовським згромадження Сестер Милосердя св. Йосифа;
Деякі джерела вважають цю каплицю усипальницею Баворовських, але ця родина ховала своїх представників у крипті місцевого костелу, проте, звичайно, могла долучитись
до фінансування її спорудження як парафіяльної цвинтарної святині. У схематизмах Львівської архідієцезії каплиця на кладовищі у Баворові подається лише з 1908 року після того, як
була реставрована коштом баворівського настоятеля о. Яна Шубера і вірян та освячена 1907 року.
Джерело фотознімка: Julius Romanov
Каплиця на старому кладовищі у Баворові, як власне, і саме кладовище частково впорядкована волонтерами із Польщі, проте, швидше за все, нині не використовується. Її фасад
містить ніші із скульптурками Матері Божої із Дитятком та св. Йосифа.
Головна сторінка