|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
47743
Село у документах вперше згадується 1411 роком, є згадки також у 1439 і 1447 роках. Від 1519 року вважалось приватним містом, що було підтверджено також 1543 року, проте з розвитком Тернополя як економічного і оборонного центру занепало і знову стало селом. На початку 80-х років ХІХст. тут проживало 1253 мешканців, у тому числі 818 греко- і 378 римо-католиків, нині - понад шість сотень осіб.
Парафія у Баворові канонічно постала 17 квітня 1522 року коштом його власника Вацлава Баворовського, який тоді профінансував також і спорудження православної церкви. На той час вже був дерев'яний костел під титулом Матері Божої і св. Вацлава. Проте станом на 1666 рік храму не існувало, а на його місці стояв хрест.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: червень, 16 | |
| 1765 | - майбутнього єпископа Луцького о. Фелікса Турського, призначеного правлячим єпископом Холмським, висвятив на єпископа у Холмі ординарій Луцький Антоній Воллович; |
| 1897 | - освячено наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Фразі на Івано-Франківщині; |
| 1979 | - майбутній єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький Мар’ян Бучек висвячений на священника в Цєшанові Апостольським адміністратором Львівської архідієцезії в Любачеві єпископом Мар’яном Реховичем; |
| 1990 | - майбутній єпископ о. Ян Пурвінський освятив в Олевську на Житомирщині пристосовану каплицю Воздвиження Хреста Господнього; |
| 1997 | - у Баранівці на Житомирщині освячено новозбудований поруч зі костелом св. Станіслава Костки будинок францисканського новіціату; |
| 2007 | - кардинал Мар'ян Яворський освятив наріжний камінь костелу cв. Варвари у Бориславі на Львівщині; |
| 2008 | - офіційне відкриття першого в Харківсько-Запорізькій дієцезії споглядального монастиря (сс.-кармеліток босих) у Покотилівці на Харківщині; |
| 2012 | - єпископ Ян Пурвінський освятив дзвін костелу Воздвиження Хреста Господнього в Олевську на Житомирщині; |
| 2015 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив наріжний камінь під будівництво Дому Милосердя у Львові на Збоїщах; |
| 2018 | - єпископ Леон Малий освятив у головному вівтарі подарований новий образ покровителя храму cв. Антонія у Верхніх Петрівцях на Буковині; |
| 2019 | - архієпископ Мечислав Мокшицький у присутності єпископа Антала Майнека консекрував новозбудований храм Пресвятої Трійці у Драчині на Закарпатті; - єпископ Едуард Кава освятив відновлену ще 2017 року дзвіницю з трьома новими дзвонами у костелі Пресвятої Трійці у Поморянах на Львівщині; |
| Наступна дата: червень, 17 | |
| 1746 | - костел у Корці на Рівненщині під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії консекрував єпископ-помічник Київський Йосиф Чарнецький; |
| 1753 | - храм св. Станіслава у Ходоркові на Житомирщині освятив єпископ Каетан Солтик; |
| 1906 | - новозбудований костел у Ценяві на Івано-Франківщині освятив під титулом Матері Божої Ченстоховської архієпископ Львівський Йосиф Більчевський; |
| 1989 | - майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Радослав Змітрович у Польщі висвячений на священника єпископом Станіславом Напералою; |
| 2005 | - храм св. Альберта Хмельовського у Плебанівці на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| 2006 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений костел Серця Господа Ісуса у Тамановичах на Львівщині; |
| 2015 | - Папа Римський Франциск освятив наріжний камінь нового храму св. Йоана Павла ІІ у Рівному; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував санктуарій Матері Божої Фатімської у Довбиші на Житомирщині; - єпископ Леон Малий консекрував новозбудований костел cв. Антонія у Волощі на Львівщині; |
Черговий і вже мурований костел у Баворові разом із дерев'яною дзіницею з трьома дзвонами згадується посеред цвинтаря, оточеного огородженням, 1718 роком. Мав він кам'яну підлогу та окрім іншого оснащення три дерев'яні вівтарі (головний із образами Матері Божої Ченстоховської і св. Вацлава та бічні св. Антонія і св. Михаїла). Проте святиня швидко занепала і простояла недовго.
У 1745-1747 роках в Баворові коштом місцевих власників Баковських було збудовано сучасний мурований храм, а парафія 1747 року отримала статус препозитури. 1819 року костел реставрували, а у 1816-1825 роках завдяки зусиллям настоятеля о. Йосифа Кужа було суттєво збільшено оснащення святині. 1827 року відновлений храм консекрував архієпископ Андрій Анквич.
У 60-х роках XIXст. провели незначні ремонтні роботи у баворівському костелі. У 1901 році настоятель о. Ян Шубер здійснив розбудову святині, після чого 1902 року відбулась її повторна консекрація. Наприкінці 30-х років храм містив три вівтарі другої половини XVIIIст., була також мурована дзвіниця із чотирма дзвонами. А понад 3500 парафіян, що проживали також у десяти сусідніх селах, обслуговував із 1918 року настоятель о. Кароль Процик. Парафія мала каплиці у Білоскірці, Великій Березовиці (до 1907 року), Застінці, Красівці, Магдалівці (до 1912 року), Прошовій, Острові (до 1907 року), Скоморохах, Сороцькому (до 1909 року) і Товстолугах, а також замкову (в доавстрійські часи) та цвинтарну у Баворові.
2 листопада 1943 року о. Процик загинув від рук вояків УПА. 1945 року, після того, як місцеві душпастирі разом із частиною парафіян-поляків та костельного спорядження виїхали до Польщі, радянська влада баворівський костел зачинила та потім стала використовувати як склад хімдобрив, а з вісімдесятих років святиня пустувала та руйнувалась. Її ремонт розпочався 2009 року. Розпорядженням голови обласної адміністрації від 9 жовтня 2013 року храм передали у власність релігійній громаді. 21 вересня 2014 року архієпископ Мечислав Мокшицький реконсекрував відновлений костел.
Баворів обслуговують дієцезіальні священники парафії cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі.
Головна сторінка