 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
47743
Село у документах вперше згадується 1411 роком, є згадки також у 1439 і 1447 роках. Від 1519 року вважалось приватним містом, що було підтверджено також 1543 року, проте з розвитком Тернополя як економічного і оборонного центру занепало і знову стало селом. На початку 80-х років ХІХст. тут проживало 1253 мешканців, у тому числі 818 греко- і 378 римо-католиків, нині - понад шість сотень осіб.
Парафія у Баворові канонічно постала 17 квітня 1522 року коштом його власника Вацлава Баворовського, який тоді профінансував також і спорудження православної церкви. На той час вже був дерев'яний костел під титулом Матері Божої і св. Вацлава. Проте станом на 1666 рік храму не існувало, а на його місці стояв хрест.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: styczeń, 19 | |
| Na dzień dzisiejszy brak jest informacji o ważnych wydarzeniach w historii świątyń i posługi arcypasterzy | |
| Następna data: styczeń, 20 | |
| 1901 | - рукоположений в архіпастирі у Львівській катедрі кардиналом Яном Пузиною з Кракова о. Йосиф Більчевський, майбутній святий, та урочисто введений до архікатедри; |
| 1951 | - у Пучішці (Хорватія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович; |
| 2019 | - оновлений орган в катедрі у Харкові освятив єпископ Станіслав Широкорадюк; |
Черговий і вже мурований костел у Баворові разом із дерев'яною дзіницею з трьома дзвонами згадується посеред цвинтаря, оточеного огородженням, 1718 роком. Мав він кам'яну підлогу та окрім іншого оснащення три дерев'яні вівтарі (головний із образами Матері Божої Ченстоховської і св. Вацлава та бічні св. Антонія і св. Михаїла). Проте святиня швидко занепала і простояла недовго.
У 1745-1747 роках в Баворові коштом місцевих власників Баковських було збудовано сучасний мурований храм, а парафія 1747 року отримала статус препозитури. 1819 року костел реставрували, а у 1816-1825 роках завдяки зусиллям настоятеля о. Йосифа Кужа було суттєво збільшено оснащення святині. 1827 року відновлений храм консекрував архієпископ Андрій Анквич.
У 60-х роках XIXст. провели незначні ремонтні роботи у баворівському костелі. У 1901 році настоятель о. Ян Шубер здійснив розбудову святині, після чого 1902 року відбулась її повторна консекрація. Наприкінці 30-х років храм містив три вівтарі другої половини XVIIIст., була також мурована дзвіниця із чотирма дзвонами. А понад 3500 парафіян, що проживали також у десяти сусідніх селах, обслуговував із 1918 року настоятель о. Кароль Процик. Парафія мала каплиці у Білоскірці, Великій Березовиці (до 1907 року), Застінці, Красівці, Магдалівці (до 1912 року), Прошовій, Острові (до 1907 року), Скоморохах, Сороцькому (до 1909 року) і Товстолугах, а також замкову (в доавстрійські часи) та цвинтарну у Баворові.
2 листопада 1943 року о. Процик загинув від рук вояків УПА. 1945 року, після того, як місцеві душпастирі разом із частиною парафіян-поляків та костельного спорядження виїхали до Польщі, радянська влада баворівський костел зачинила та потім стала використовувати як склад хімдобрив, а з вісімдесятих років святиня пустувала та руйнувалась. Її ремонт розпочався 2009 року. Розпорядженням голови обласної адміністрації від 9 жовтня 2013 року храм передали у власність релігійній громаді. 21 вересня 2014 року архієпископ Мечислав Мокшицький реконсекрував відновлений костел.
Баворів обслуговують дієцезіальні священники парафії cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі.
