ПЕТРИКІВ. Костел cвв. Апп. Петра і Павла / св. Петра Апостола (1905 - 1906). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

47720 Петриків

Вперше Петриків письмово згадується 31 січня 1441 року, є також згадка 28 червня 1458 року. У 1870 році тут проживало 698 мешканців, 1880 року - 785, 1890 року - 883, 1921 року - 1135, а нині село має понад 3 тисячі жителів.

Католики латинського обряду села належали до парафії Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі. У середині ХІХ століття їх було близько півтори сотні, наприкінці цього століття - удвічі більше (три сотні), а 1906 року, коли у Петрикові завершили спорудження мурованої каплиці, - вже три з половиною сотні вірян.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: жовтень, 06
1822 - висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький;
1896 - костел св. Мартина, єпископа у Піщаному Броді (Шпейєрі) на Миколаївщині освятив єпископ Тираспольський Антон Церр;
1929 - освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині;
2001 - отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович;
2007 - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського;
2010 - єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії;
2013 - архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому архієпископу Зигмунту Фелінському;
- в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека;
Наступна дата: жовтень, 07
1742 - у Варшаві висвячений на єпископа своїм старшим братом ординарієм Плоцьким Антонієм Дембовським призначений Кам'янець-Подільським єпископом-ординарієм о. Миколай Дембовський, майбутній Львівський архієпископ-номінант;
1765 - дерев'яний храм у Рижищеві на Київщині освятив під титулом св. Станіслава київський декан та настоятель парафії у Фастові о. Мартин Рибінський;
1826 - новозбудований та оснащений костел св. Анни у Барі на Вінничині консекрував Францішек Мацкевич;
1928 - о. Франциск Лісовський, призначений єпископом-помічником Львівським, рукоположений в єпископи у Львівській катедрі архієпископом Болеславом Твардовським;
1931 - освячено наріжний камінь костелу Матері Божої Остробрамської у Львові;
1934 - урочисто освячено новозбудований костел Матері Божої Остробрамської у Львові;
1955 - у Вероні (Італія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті;
1995 - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині консекрував архієпископ Мар'ян Яворський;
- храм св. Олександра у Києві консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк;
1997 - єпископ Антал Майнек призначений Апостольським адміністратором Закарпаття;
1999 - єпископ Леон Дубравський заклав освячений Папою Йоаном Павлом ІІ наріжний камінь під будівництво храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі;
2003 - єпископ Станіслав Падевський освятив розарій з каменю, встановлений навколо храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі;
2011 - співкатедру Бога Отця Милосердного у Запоріжжі проголошено санктуарієм Бога Отця Милосердного;
2013 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині;
2014 - єпископ Леон Малий освятив встановлену у головному вівтарі костелу св. Станіслава єп. мч. у Буську на Львівщині копію чудотворної ікони Буської Божої Матері;
- архієпископ Петро Мальчук в каплиці св. Гіацинта Одровонжа у Києві освятив копію ікони Матері Божої Жовківської (Святого Розарію), подаровану з Варшави;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький ввів до костелу Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова мощі свв. Папи Йоана Павла ІІ та с. Фаустини Ковальської;
2018 - єпископ Леон Дубравський освятив капличку із скульптурою Матері Божої в огорожі костелу св. Адальберта (Войтеха) у Гвардійському на Хмельниччині;
- освячено Тау-хрест із скульптурою св. Франциска на території костелу Доброго Пастиря у Ключарках на Закарпатті;
2019 - єпископ Антал Майнек освятив встановлений у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Сторожниці на Закарпатті старий орган;
- єпископ Станіслав Широкорадюк в парафії Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив монастир францисканців;
2023 - єпископ Петро Лучок призначений ординарієм Мукачівської дієцезії;
Фотознімок: Julius Romanov

Про намір тернопільського настоятеля та майбутнього архієпископа о. Болеслава Твардовського будівництва мурованої святині у Петрикові було оголошено в пресі 21 жовтня 1905 року (можливо, це пов'язано з тим, що роком раніше тут постала мурована греко-католицька церква, яку освятив митрополит Галицький Андрей Шептицький). Кошти отримали від продажу вирубленого лісу, що належав парафії в Тернополі, та пожертв парафіян. Земельну ділянку під храм подарувала мешканка Петрикова Марія Джога. І вже через рік, 26 серпня 1906 року о. Твардовський за участю інших свяшенників та численних парафіян освятив новозбудовану із цегли та каміння в готичному стилі каплицю під титулом св. Петра Апостола.

Джерело фотознімка: ishchuk.net

Єдиний вівтар каплиці у Петрикові містив образ св. Петра. У 1936 році, коли кількість вірян у селі збільшилась до шести сотень, було збудовано дзвіницю, про що свідчить напис на ній. Після ІІ світової війни частину костельного майна зачиненої каплиці забрали зі собою до Польщі парафіни-поляки. Після повернення святині її було відремонтовано. 29 червня 2007 року єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений зі середини завдяки зусиллям о. Кшиштофа Пасика храм, який тепер присвячений cвятим Апостолам Петру і Павлу.

Петриків обслуговують дієцезіальні священники з парафії Матері Божої Сніжної у Драганівці.

Джерело фотознімка: rkc.lviv.ua
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.